fbpx
життєві історії
У важкі часи Мирося та Роман не мали за що оплачувати оренду квартири, тому на допомогу, після першого ж дзвінка, прибула Анна Дмитрівна, яка проживала в селі. В будинку де жили діти вона влаштувалась на роботу, а вже через декілька місяців Роман підмовив дружину взяти на тещу кредит. – Люба, ти ж розумієш, що з автівкою я буду заробляти куди більше

У важкі часи Мирося та Роман не мали за що оплачувати оренду квартири, тому на допомогу, після першого ж дзвінка, прибула Анна Дмитрівна, яка проживала в селі. В будинку де жили діти вона влаштувалась на роботу, а вже через декілька місяців Роман підмовив дружину взяти на тещу кредит. – Люба, ти ж розумієш, що з автівкою я буду заробляти куди більше.

Мирося і Роман були одружені вже кілька років. Старшій дочці Марічці було 10 років, коли пара задумалася про поповнення сімейства. Роман родом з невеликого селища, а Мирося, хоч родом із села, та вже давно проживала в області. Будучи ще молодим дівчиськом приїхала сюди працювати, де власне і зустріла свою долю і вийшла заміж.

До свого житла пара так і не допрацювалася, тому орендували квартиру. Поки Мирося працювала, їм було легше оплачувати житло, забезпечувати себе і дитину всіма необхідними речами. Але коли у сім’ї з’явилася друга донечка Настя, настали важкі часи, зарплати Романа було недостатньо, щоб оплачувати квартиру і утримувати сім’ю.

Тоді Мирослава подзвонила своїй матері з проханням, щоб та приїхала до них на допомогу, няньчиться з малятком (Мирося зібралася на роботу вийти) або щоб сама влаштувалася на роботу і допомагала оплачувати житло. Батько Мирослави кілька років тому пішов з життя, а вона була єдиною дитиною в сім’ї, тому маму в рідному місті нічого не тримає. Анна (мама) сумнівалася, але відмовити дочці не могла, звільнилася з роботи і приїхала на допомогу.

Приїхала допомогти дочці, а стала ворогом для зятя…

Маленькій Насті було всього 2 місяці, тому ідею Миросі повернутися на роботу Анна не підтримала, (тому що дівчинка була на ГВ), і вже на наступний день Анна почала активні пошуки роботи. На щастя їй не довелося довго шукати, в невеликий магазинчик одягу, який розташований поруч з будинком був потрібний продавець, таким чином вирішилося питання з працевлаштуванням жінки.

У Анни розрахунок проводився щодня, кожен день жінка поверталася додому з повною сумкою продуктів, та й до того ж збирала потрібну суму для оплати орендованої квартири. Загалом справи молодої сім’ї пішли в гору.

Роман, був дуже задоволений таким станом і вирішив, що потрібно діяти по максимуму. Почав накидати Мирославі ідеї, що їм необхідна машина, щоб він легше добирався до роботи, та й взагалі сім’ї з двома дітьми просто необхідна машина. Тих накопичень, що у них були, звичайно ж, було недостатньо для придбання авто і Роман став просити Миросю, щоб вона вмовила матір взяти їм кредит.

Мирослава завжди підтримувала чоловіка і намагалася йому догодити, їй не склало труднощів умовити Ганну. Пообіцяла, що виплачувати кредит будуть самі, просто він буде оформлений на неї.

Після того як зять досяг поставленої мети (ключі від машини в кишені), почав поглядати на тещу “не так пройшла”, “не так подивилася”, “не те сказала”. І почалося… протистояння зятя і тещі. Мирося спершу відмовчувалася, а потім зовсім стала підтримувати чоловіка. Так після чергового “поєдинку” з зятем жінка не хотіла повертатися додому, а поїхала ночувати до колеги, з якою дуже здружилася. А на наступний день ввечері повернулася додому, хоча зовсім не хотілося повертатися, але нікуди діватися…

Поки жінка роздягалася в передпокої почула розмову зятя з дочкою – Що вона знову прийшла? Я ж казав тобі, я не хочу, щоб вона з нами більше жила.

На що дочка боязко відповіла – Ну не треба, нехай живе, вона допомагає нам з Настею і взагалі вона продукти додому купує… Потерпи ще не багато.

Від почутого діалогу у жінки стислося сеpце.

Всю ніч Анна проплакала, а на наступний день сказала дочці – “Я, напевно, від вас з’їду! Я не зможу так жити знаючи, що мене тут просто терплять для своїх корисливих цілей”. Дочка відповіла – “Так, так буде краще для всіх… тим більше ми теж з’їжджаємо. Роман вирішив, що ми переїжджаємо в село до його матері”.

Ось так Анна приїхала допомогти дочці, а стала ворогом для зятя. Намагалася по максимуму догодити молодим, а отримала подяку у вигляді розбіжності з дочкою, туги за онукам і кредит, який дочка обіцяла виплачувати, але обіцянки дотримала всього лише перший місяць, і ось вже цілий рік Анна самостійно вносить оплату. 2Не роби людям добра, не побачиш від них лиха”.

Ось така історія, з не дуже хорошим кінцем…

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page

facebook