Устим покохав мене з двома дітьми від першого шлюбу, ми одружилися. Це сталося 15 років тому.
Мої діти прийняли Утсима з радістю. Він багато для нас зробив. Йому я народила ще двох діток. Він не утримував нас особливо. Через рік після весілля ми потрапили в дорожню пригоду і мій чоловік став неходячим. Довго не працював. Я працювала постійно, платила за все.
Ростила дітей, життя тривало. Пізніше я відкрила свою справу, і він поступово втягнувся, почав працювати разом зі мною. Здебільшого тим, що знаходив замовників. Іноді допомагав з доставкою та інше. Але набагато менше роботи припадало на його частку. Саме Устим вів бухгалтерію, усі гроші були в нього. Продукти та оплата всього іншого було на ньому. І Устим робив і робить це прекрасно.
Ми живемо у достатку, нічого не потребуємо. Але готівки я не бачу, якщо сама не попрошу. А це мені дуже не подобається. Розмовляла з чоловіком багато разів, марно. Дійшло до того, що я почала брати замовлення за його спиною і витрачаю на університети для дітей, одяг, догляд за собою зі своїх грошей. Але і цими грошима Устим хоче керувати і розпоряджатися. Випрошує. У нього можуть бути гроші, але він просить, щоб я підкинула 50-100 доларів.
Мені це дуже не подобається. Ми купили будинок, він оформлений на нього. Хоча працювала та заробляла 90% саме я. На питання чому не порівну – мовчання. Будь-яке грошове питання – ми ж родина, що поганого в тому, що гроші у голови родини?. Постійно його все не влаштовує. Посмішки на обличчі Устима вже не бачу місяцями. Ми ні про що не розмовляємо, крім як про роботу і побутові моменти. Вільний час я проводжу з подругами, він – у комп’ютері. Жити з людиною, яка зі мною не розмовляє, нікуди не ходить мені стає все складніше і складніше.
Нас тримає разом лише робота. Навіть не діти, які вже майже виросли. Місяць тому я висловила Устиму і про гроші, і про неуважність та відсутність сенсу нашого спільного існування. Мама його, звичайно, просить ас не розлучатися, брати-сестри вмовляла потерпіти, посилалися на нашу втому, мовляв, обом треба поїхати десь відпочити. А Устим сидів і мовчав. Словом навіть не заперечив.
Ми планували купити велику нерухомість, дали невеликий завдаток. Незабаром треба буде платити ще. Гроші мої та дітей. Я маю отримати дуже велику суму. І у світлі всіх цих подій у мене закралися сумніви, здається, що мене використовують. Не знаю чому. Що там збоку видно, га?
Втомилася. Хоча роботу свою шалено люблю. А для чоловіка це просто заробляти гроші. Свекруха дуже хвилюється, не хоче, аби я залишила її сина. Робить каверзи тишком-нишком. За чоловіка одна, за його відсутності – інша. Постійно при ньому мене жаліє, їжу передає, щось на кшталт пиріжків-вареників. А сама, я переконана, намагається задобрити мене через гроші. Ну, іншу невістку, чоловік якої не так допомагає, вона взагалі ні в що не ставить. Може, мені це все здається і все добре? Але я ні підтримки, ні кохання, ні поваги не відчуваю від Устима вже довгий час. Таке відчуття, що він зі мною тільки тому, що йому так зручно. Підтримайте або очі розплющте мені, люди добрі, невже це правда і я не помиляюся, що чоловік зі мною лиш через бізнес і гроші? Мені лиш 46 років, хочеться щастя.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
