fbpx

Увесь свій вчорашній вихідний я ліпила пиріжки і пекла пампушки до борщу. І що? Ми з чоловіком їх навіть не спробували! Бо все умняла за день його сімейка, бо всі ми живемо в його домі на одній площі, бо гроші від продажу будинку бабусі ми отримаємо лише за півроку. Але хіба так можна, людоньки добрі? Я сказала Миколі, що їстиму в кафе і мівіну, з мене досить

Увесь свій вчорашній вихідний я ліпила пиріжки і пекла пампушки до борщу. І що? Ми з чоловіком їх навіть не спробували! Бо все умняла за день його сімейка, бо всі ми живемо в його домі на одній площі, бо гроші від продажу будинку бабусі ми отримаємо лише за півроку.

Але хіба так можна, людоньки добрі? Все ж ми одна родина, вони бачили, що я готую, потім поїхала до вечора у своїх справах – на манікюр, ще різні мої жіночі штучки. Це все під вечір вже було, я спеціально записувалася на після обіду.

Потім ми разом з чоловіком, який вчора працював, зустрілися і разом повернулися додому. Жодного пиріжка чи пампушки ми вже не застали, лиш залишки борщу в 8-літровій каструлі, який теж варила у свій вихідний я!

Я сказала Миколі, що їстиму в кафе і мівіну, з мене досить!

Ми з чоловіком кілька років у шлюбі, поки що немає дітей. Чоловік свого часу збудував будинок. Поки тривало будівництво, його мама вирішила піти від чоловіка і жити з нами. Зі мною це не обговорювалося, мене поставили перед фактом. Мама не ділила майно з чоловіком, тож пішла з невеликою сумою, яку вклала в будівництво.

Надалі всі зароблені гроші свекруха також вкладала в наш будинок. Життя з мамою було нормальним, навіть знайшлися свої плюси у всьому цьому. Хоча є звісно й мінуси.

Потім не стало дідуся мого чоловіка. Вони разом із бабусею жили в іншому місті у приватному будинку. Будинок звичайно розвалюється. Вирішили продавати його, поки він продається за нормальну суму. А бабусю мама чоловіка вирішила забрати до себе, звичайно – до нашої оселі.

Тепер бабуся мешкає з нами. І окрему квартиру їй не збираються купувати. Запитання: це взагалі нормально жити трьома поколіннями на одній території? Так це ж не все ще!

Життя привело чоловікового брата з дружиною і двома дітьми теж в наш будинок. Сказали, тимчасово поживуть, але нікуди не збираються, бо невістка не працює, а брат отримує копійки.

От і живемо цим гуртожитком. У мене майна свого нема, батьки в однокімнатній квартирі живуть в інші області. Але я працюю, ще й дома на низ всіх пашу.

Будинок не дуже великий, кімнат всім вистачає, але це дуже важко – жити з родичами чоловіка, та ще й в такій кількості. Виходить, у будинку чотири господині.

Не знаю, що робити вже? Поки великих конфліктів немає, але навіть банально – той же ремонт, який досі триває, щось обговорюємо – вже виникає суперечка, які меблі купити тощо.

Я бачу весь будинок в одному стилі і кольоровій гамі, вони ж хочуть кожну свою кімнату зробити на свій смак. Чоловік поки розводить руками і каже, що не знає що робити, оскільки гроші від продажу будинку бабусі ми отримаємо лише за півроку, та й то, як вони ці гроші поділять – питання.

А від цієї вчорашньої ситуації я взагалі в осаді досі. І як бути? Які можете дати поради в цій моїй ситуації, бо в мене вже дах обертом. Усім, хто відгукнеться, щиро дякую!

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page