В батьків я пробула не довго. Хоча мама, як завжди, наготувала різної смакоти, в очікуванні рідної донечки. Щось мені підказувало викликати таксі і повернутися. І не даремно. Шкода тільки, що цій людині я незабаром подарую донечку.
Марта була вже на восьмому місяці, все чекала на цей момент, коли ж на світ з’явиться їх довгоочікувана з Романом дитина. Вони планували це кілька років, але щось не виходило. Марта вже була готова здатися і перестати сподіватися, але трапилося неймовірне — лелека таки прилетів.
Ох і радості було в молодих людей. Зрештою вони стануть батьками. Того вечора Марта вирішила поїхати до батьків, відвідати їх на іншому кінці міста. У Романа якраз було термінове замовлення на роботі, тому він не поїхав. Але пробувши у батьків кілька годин, Марта відчула гостру потребу поїхати додому. Наче щось тягло її туди. Але ж Романа немає вдома — чого туди їхати? Проте Марта не заспокоювалась і попрощавшись з рідними, викликала таксі і поїхало додому.
Вже під’їжджаючи до будинку у Марти в середині щось сильно тріпотіло. Та що таке? З вулиці ще вона побачила, що у квартирі горить світло, а тому вирішила, що Роман додому повернувся, але чомусь не попередив. Чим вище Марта піднімалася сходами, тим сильніше в неї стукотіло сердечко. Ще й підійматись так важко. А ліфт як на зло зламався. Вона вже дійшла до квартири, як почула звідти якісь звуки, ніби у квартирі не тільки її чоловік, а ще хтось. Жінка відчинила двері квартири, тихо зайшла усередину. І справді, голоси долинали з їхньої кімнати.
Тихим кроком вона попрямувала до спальні і ось вона, картина, яку вона аж ніяк не очікувала побачити. Картина, від якої в неї так колотилось сердечко. Мабуть, все завдяки інтуїції, яка раз у раз, повторювала, що щось не те, щось не так. У голові Марта було тільки одне — як так? І цій людині я стільки років намагалася подарувати дитину. І цій людині я її скоро подарую. Не чекаючи ніяких виправдань, вона тут же попрямувала до дверей, замовила таксі і поїхала назад до батьків. А що Роман?
Роман тоді ж спробував наздогнати дружину, хотів їй пояснити, але що їй пояснювати, якщо вона все побачила на власні очі. Вже й пояснювати нема чого, та й навіщо? А трапилося все через те, що Роман, який обіцяв ще давно дружині своїй не брати чарку до рук, якось усе ж таки не стримався на роботі. А там молода співробітниця, котра давно вже ним цікавилася. Ось коли був “веселий” і запросив її додому, думав просто побавитися, але в мить все переросло у щось більше.
І що тепер робити? Роману соромно, він відчуває свою провину. Він любить Марту і хоче дитину, але змінити минуле ніколи не зможе. Та й Марта навряд його пробачить, а тому їхнім стосункам і сім’ї кінець. Хіба це того вартувало?
Фото ілюстративне
