fbpx

В чоловіка цього року була кругла дата – 45. Колись ми планували, що зберемо всю нашу велику родину в затишному ресторані, де я буду сидіти поруч з іменинником, як королева. Але, на жаль, через всю цю ситуацію, від такого формату ми відмовились. Квартира у нас невеличка, але “в тісноті, та не в обіді”. Запросили ми найближчих – чоловік 13 в списку. І ось настав день “Х”

В чоловіка цього року була кругла дата – 45. Колись ми планували, що зберемо всю нашу велику родину в затишному ресторані, де я буду сидіти поруч з іменинником, як королева. Але, на жаль, через всю цю ситуацію, від такого формату ми відмовились. Квартира у нас невеличка, але “в тісноті, та не в обіді”. Запросили ми найближчих – чоловік 13 в списку. І ось настав день “Х”.

Якось одного разу ми святкували день народження мого чоловіка. Він взагалі-то не любитель, але тут у нього ювілей і ми вирішили зібрати родичів – його і моїх.

Назбиралося у нас 13 запрошених, квартирка у нас невелика. Покликали всіх на 13.00. Рідня чоловіка живе в сусідньому місті, їхати від них до нас приблизно 1,5 години. Десь годині о 12 дзвонить свекруха і повідомляє радісну новину – вони їдуть не в п’ятьох, як планувалося (свекруха, свекор, брат чоловіка з дружиною і сином), а до них хочуть ще приєднатися бабуся з дідом.

Але, оскільки, дід уже в силу віку не водить машину, їх привезе Костик – син тітки Оксани, ну і сама тітка Оксана та її чоловік теж приїдуть.

Так що, чекайте ще п’ять чоловік. Ми по-швидкому приставили до вже накритого столу ще один стіл, щоб усіх розмістити. Поставили додаткові прилади, накрили все, як годиться. Благо, я порційно страви не готую, всього з запасом. Хоча у мене чоловік іноді жартує, що я до приходу гостей, наприклад, ніжки курки купую, за кількістю народу.

І ось, час на годиннику вже близько 13.00. Моя рідня потихеньку почала підтягуватися. Вирішили зателефонувати свекрусі, дізнатися, як скоро вони під’їдуть. Виявилося, що не раніше ніж хвилин через 40. І, як, планувалося на самому початку, не в п’ятьох. Тому що бабуся з дідом відмовилися, пославшись на вік і далеку дорогу.

Ну добре. Зайві прилади зі столу – прибираю, салати в холодильник. Стіл, зайвий тепер, знову прибрали, щоб не запинатися через нього. Чекаємо. Уже в компанії рідні. І що в результаті? Майже о 14.00 заходять свекруха з чоловіком і сином з сім’єю, а за ними ще й тітка Оксана зі своїми…

Що було далі – ви здогадалися. Щоб не сидіти на колінах один у одного – знову ставимо ще один стіл, сервіруємо. Я ось думаю, чи то я погана і безглузда господиня, то чи гості якісь… неправильні…

А ви як думаєте?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page