fbpx
життєві історії
В Дениса я закохалася далеко не за його зовнішність. Картина маслом: стіл ломиться від різноманітних страв, з яких жир стікає, і ціла сім’я пухких колобків. Ольга Григорівна норовила покласти в мою тарілку щось ще. Чоловік почав ходити до неї потай, бо вдома я продовжувала годувати його низькокалорійними стравами. От би пішов захищати Україну! Там би струнким став, і на додаток гроші пристойні в родину спрямовував

Я вийшла заміж за чоловіка у тілі. Як то кажуть, бачили очі, що брали. Але в Дениса я закохалася далеко не за його зовнішність. Та й думала, що разом ми зможемо вирішити проблему зайвих кілограмчиків. Не так вже й складно, якщо докласти бодай якихось зусиль.

Думала я так рівно доти, доки не познайомилася з родиною чоловіка. Подія важлива, тому мама Дениса вирішила влаштувати веселе гуляння. Але насправді виявилося, що моя майбутня свекруха покликала всю рідню і влаштувала бенкет на весь світ!

Картина маслом: стіл ломиться від різноманітних страв, з яких жир стікає, і ціла сім’я пухких колобків. Тоді мені стало ясно, у кого Денис такий любитель попоїсти.

Я ж намагаюся жирне та смажене не їсти. А Ольга Григорівна раз у раз норовила покласти в мою тарілку щось ще: «Подивися на себе, та тебе на вулиці напевно вітром здуває!»

Я чемно відмовлялася від добавки і чекала, коли цей вечір нарешті закінчиться. А Денис тим часом разом зі своїми рідними наминав страву за стравою. І як у нього стільки влазить?

Того вечора я з Денисом серйозно поговорила. І коли ми після весілля почали жити разом, мені справді вдалося змінити харчування чоловіка. Більше того, він навіть почав робити зі мною зарядку і потихеньку скидав зайве.

Звичайно, бувало, що ми приходили до його батьків у гості. І тоді чоловік об’їдався, ніби за всі втрачені можливості. Але загалом ситуація стабілізувалася.

Головною мотивацією для чоловіка було моє майбутнє материнство. Я хотіла народити здорову дитину, тому нам самим треба було турбуватися про своє здоров’я.

Але так вийшло, що дізналися ми новинку про поповнення дуже скоро. І Денис майже одразу забув про нові правила нашого харчування. Почав часто ходити до матері, де вона його, відверто кажучи, просто відгодовувала.

А коли я народила Соломійку, ми взяли квартиру в кредит та переїхали. Чорт мене смикнув погодитися жити недалеко від свекрухи. Чоловік почав ходити до неї потай, бо вдома я продовжувала годувати його низькокалорійними стравами. Нерозумно було мене обманювати. Я ж бачу, що вага мого чоловіка не змінюється, хоча має вже давно зрушити з точки.

Ми почали постійно сперечатися. Денис зовсім не брав участі у житті нашої маленької дочки. Тільки працював і до мами ходив. Таке відчуття, що їжа стала його манією.

Якоїсь миті чоловік почав відмовлятися від моєї куховарства. Мовляв, на роботі поїв чи у кафе. На прямі запитання, чи ходив він до матері, не відповідав.

Але ж я все розумію!

Коли я зважилася поговорити про це з свекрухою, вона влаштувала сцену. Почала звинувачувати мене в тому, що я її сина морю, постійно обмежую його. він завжди голодний.

«Я турбуюся про його здоров’я, на яке вам, Ольго Григорівно, просто начхати!» – не витримала я.

На тому кінці дроту почалося дике виття. Свекруха сказала, щоб я більше ніколи їй не дзвонила. Тепер я всерйоз думаю про розлучення.

Якщо ні чоловік, ні його рідня мене не розуміють, який сенс у такому шлюбі? Я не хочу, щоб потім мою доньку ця ж жінка відгодовувала. Мені навіть страшно собі це уявити! Не знаю що мені робити.

Я бачу порятунок нашої родини лиш в одному: от би Денис пішов захищати Україну! Там би струнким став, і на додаток гроші пристойні в родину спрямовував. Але я таку пропозицію боюся навіть озвучити – стану в мить ворогом номер один.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page