В Італії я збирала сину на квартиру, і скажу відверто, мені все вдавалося. Але одного дня Микола повідомив, що одружується. На сватів я сильно не розраховувала, там важка ситуація, тому святкування організувала самостійно. В мене ж єдиний син, не буду ж я економити.
Після весілля я повернулася в Італію і зі ще більшим ентузіазмом почала заробляти на квартиру молодятам. Але останнє моє повернення перевернуло все з ніг на голову. Не знаю, що тепер з сином робити.
Мого чоловіка не стало вже давно. Миколка мій вже був повнолітнім до того часу. Ми жили в Харкові, але завжди на орендованих квартирах. Синок пішов вчитися на залізничника. Микола хотів наслідувати батька, той був машиністом потяга.
Я ж мала за мету купити власне житло, тому поїхала в Італію на заробітки. Далеко і важко, але мене гріла моя ціль і спілкування з сином.
Багато років минуло перш ніж сума на квартиру була майже зібрана.
Ось-ось мало все вийти. Я вже почала придивлятися місця, де в Харкові б це житло купити.
Чудовою звісткою стало ще й те, що син знайшов дівчину. В них все було серйозно. В планах було одружитися, але пізніше. Та ці плани змінив цікавий стан.
Після цієї новини я вирішила трішки відкласти покупку кварти, і допомогти з весіллям. Олена дійсно хотіла, щоб все було правильно і дитина народилася в шлюбі. А Микола мав хорошу роботу, тож вони вирішили ще трішки пожити на орендованій квартирі.
Я цю думку підтримала. І навіть змогла вирватися на весілля.
Після повернення в Україну я наповнилася силою. Тому в Італії появилось ще більше наснаги, для того, щоб заробити на квартиру.
І ось все мало бути добре. Олена була на 7 місяць. Я вже майже зайшла ідеальний варіант для купівлі і на нього мало б вистачити, тим більше мій син теж відклав певну суму.
Але все змінило вторгнення. Тепер купувати квартиру в Харкові було дуже не розумно. Олена переїхала до родичів під Київ. Мій син довго впирався, але все-таки переїхав до дружини.
Микола зовсім втратив наснагу. Не хотів навіть йти кудись на роботу. Мовляв не гоже це такому як він, якість ящики носити.
Невістка почала жалітися, на мого сина.
Олена навіть вже хотіла піти на роботу. Я не могла цього допустити. Батьки Олени не мали змоги багато допомагати матеріально. Невістка з багатодітної сім’ї, тож ні поїхати не було куди, ні грошей чекати не варто було.
Тому я вирішила вернутися в Україну і чесно, такого навіть не могла очікувати. Найбільше мене вразила навіть не ситуація в країні, а поведінка мого сина.
Мені прийшлося після багатьох років заробітків приїхати в Україну. Мене просто здивувало те, що я там побачила. Мій син після переїзду з Харкова просто неймовірно змінився.
Микола на новому місці навіть не намагався заробити грошей. І я б ще це пробачила, навіть допомагала б з-за кордону, якщо б в сина не було дружини, яка ось-ось подарує йому дитинку.
Звісно я намагалася привести сина до тями. Змусити його дбати про свою сім’ю, але Микола надто вже став дорослим, щоб мене послухати. Олена ж вже думає про розлучення, бо сильно біля мого Миколи не розженешся.
Не розумію, як таке сталося? Не можу дивитися спокійно на ту ситуацію. Але що мені робити?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
