В Італію я поїхала не від хорошого життя, це я вам відразу ж скажу. Але й збагатитися в мене не було наміру. Туди я чкурнула не думаючи, від сорому, яким нагородив мене мій Валерка, в майже п’ятдесят років. Та нещодавно все змінив телефонний дзвінок. Я вперше почула подробиці правди, від якої втекла на край світу!
Жили ми у маленькому селі, і я розуміла, що чутки про мене будуть ходити ще дуже довго, а моє серце цього не витримало б.
А тепер про все по-порядку. Річ у тім, що мій чоловік-зрадник вирішив піти з сім’ї. Про те, що Валера має даму серця на стороні, я довідалася зовсім випадково. Валера працював депутатом у районній раді, часто затримувався допізна, а ще ми мали невеличкий магазинчик з канцтоварами, яким він керував, хоча там була продавчиня. Так я пояснювала його запізнення до вечері специфікою роботи.
Я повністю довіряла своєму Валері. У шлюбі ми 25 років, разом виховали сина. Я була поряд з ним, коли він робив перші кроки в кар’єрі, підтримувала під час невдач і раділа разом із ним коли його обрали Депутатом. Якщо чесно, то я пишалася своїм чоловіком. Та й у селищі всі його шанували і часто прислухалися до його думки.
Якось я забігла до чоловіка на роботу, треба було передати йому ключі від автівки. У кабінеті його не було. Поки я чекала на чоловіка, випадково почула розмову двох людей у коридорі. Говорили вони про мого чоловіка і якусь молодицю, яка проходила в них якусь практику чи стажувалася. Почувши фразу “чекає дитину”, я перестала дихати і присіла на стілець.
Це якась маячня! Валері 50, нашому синові 23, а в нього буде ще одна дитина?! Я була сама не своя. Ледь прийшовши до тями, через знайомих дізналася, що цій дівчині всього 23 роки і вона справді носить під серцем дитину.
Я вирішила поділитися своїм горем із сестрою – моєю найближчою людиною. Ірина вже багато років жила і працювала в Італії. Саме Ірина мені порекомендувала вдати, що я нічого не знаю, збирати речі і їхати до неї. Односельцям же натякнути, що я поїхала заробити трохи грошей на чужині. Насправді ж я бігла подалі від чоловіка-зрадника і ганьби, в яку він мене кинув.
Ось уже 10 років, як я живу в Італії. Заробила достатньо грошей, та витрачати їх нема куди. Вирішила, що повернуся в рідну Україну та придбаю собі невеличку квартиру в області. Але кілька тижнів тому мені зателефонував Валерій та повідомив, що хоче серйозно поговорити.
Виявилося, що його нова дамочка серця поїхала за кордон і там вискочила заміж, за якогось багатенького дядечку. Дитину вона залишає у родичів, оскільки її новий коханий не хоче, щоб вона жила з ними.
Нарешті я почула все як було насправді від Валери. Не приховуючи, він розповів про те, що має позашлюбну дитину. Дівчинці на даний час 9 років. Валерій сказав, що хоче забрати її до себе. Але боїться, що не впорається з дитиною, і просить мене повернутись, щоб допомогти їй.
За документами ми все ще чоловік і дружина, але для мене це нічого. І я просто розгублена, і уявлення не маю, як вчинити в цій ситуації, щоб все було правильно. Ірина просить мене, щоб я залишатися в Італії.
Але якесь сьоме чуття просить повернутися до нього і його дочки.
Може, хтось був у схожій ситуації і дасть мені хоч якусь пораду. Почуваюсь дуже погано!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
