В мене голова розболілася, а таблетки закінчилися, ось я й вирішила у невістки в сумці подивитися. Ми одна сім’я і нічого поганого в цьому я не бачу. Але ця електронна штучка мене спантеличила не на жарт. Я і сама розуміла, що це за “трубка світу”, але вирішила і сусіда перепитати. Тепер в мене немає сумніву, що моєму Артуру ця вертихвістка не підходить. А він ще їй догоджає, каву в ліжко носить. Тьху-ти, хай їй грець! Поки дітей немає, треба то гнати з хати.
Свого Артурчика я завжди виховувала, щоб виріс порядною людиною. В свої двадцять чотири роки він ще навіть толком і не знає, яка на запах “біленька”, хіба що на весіллі трошки “з бульбашками” за молодят.
Його це не цікавить, він в мене спортсмен, захоплюється кідбоксингом, тому про паління і мови бути не може. Кожної неділі і свята мій Артур співає в церковному хорі, якщо щось потрібно в церкві допомогти, зробити, то його і просити не потрібно він перший там.
Отець мені завжди говорив, що буде молитись про найкращу дружину для нього. І я завжди уявляла свою невісточку майбутню, що це має бути скромна дівчина, охайна і працьовита.
З ніжним голосом і світлим розумом. Ну аж ніяк я не чекала на таку вертихвістку, яку привів мені в дім Артур.
Вже пів року як мій синочок одружився на Андріяні, та я з кожним днем все більше переконуюсь, що зробив він велику помилку.
Не потрібно було так спішитися, нехай би краще позустрічались довше, щоб я могла її краще роздивитись, я б відразу зрозуміла, що нам така не підходить.
Та що вже вдієш, як шлюб вони взяли то вже мусить жити і закривати на все очі. Та я своїм обов’язком вважаю, що маю зайнятись її перевихованням.
Адже де таке годиться, що мій Артур встає восьма, а вона до десятої вилежується. Замість того щоб чоловікові сніданок зготувати, то він їй каву до ліжка носить.
Те що вона красуня то тут сперечатись не буду, але те що в голові в неї вітер, то тут я вже права. На нозі собі тату зробила, і то пасує таке тендітній дівчині?
Та ти майбутня мама, як тебе люди сприймати будуть через ті тату. А ще вчора я побачила в неї в сумочці якусь таку електронну штучку. Випадково мене розболілася голова а таблетки в мене закінчились, думаю може в невістки є. Я сусіда спитала, що це таке, хоча сама вже догадувалася, що не нормою це “попахує”.
Ой, геть не таку я жінку вимолювала в Боженьки для мого Артурчика. Тай невістки мені, що “трубкою світу” балується – не треба. Мабуть потрібно йти до отця, питати, що маємо робити?
Бо життя сину вона зіпсує. Поки ще немає дітей, то потрібно щось вирішувати, щоб не було пізно.
Він сам собі ради не дасть, вона зачарувала його своєю красою і він закохався по самі вуха.
А мені з боку краще видно, що ця жінка не годиться для сімейного життя. І мій Артурчик заслуговує на кращу.
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
