Життя у мене склалося не просто. Був три рази одружений, але з жодною дружиною не дожив до старості, розходилися. З різних причин. Десь я був винуватий, десь вони. Не буває так, щоб у розлученні був винен хтось один.
Після 50-ти ледве не одружився вчетверте, але вчасно зупинився і вирішив, що вже буду сам, так спокійніше і комфортніше, а діти у мене, слава Богу, є, аж троє: два сини і дочка. Всі від різних жінок. І хоча всі їхні мами потім вийшли заміж, і я, щоб багато, то з дітьми не спілкувався,та аліменти платив справно.
Їздив якийсь час по півроку на заробітки за кордон, то завжди привозив подарунки. І на весілля всім дітям гроші дарував, і онукам завжди на дні народження робив подарунки, або присилав, якщо був далеко. Тобто сказати, що я, мої діти і онуки – зовсім чужі, теж не можна, я все ж таки відчуваю себе причетним до їхнього життя.
Зараз я живу сам на Полтавщині у селі, доглянув маму кілька років тому, мені її хата лишилася, бо мого старшого брата не стало раніше.
Один син живе в Києві, інший в Полтаві. Обоє, можна сказати, заможні: квартири, машини і все таке. Дочка живе не далеко від мене, в селі того самого району, але у неї життя склалося не дуже, живе бідно.
Всі троє до мене майже не родичаються зараз. А мені все важче самому стає, особливо фінансово. Пенсія мінімальна, бо офіційно я дуже мало працював.
А грошей все більше на ліки треба, та й комуналка, он сам газ зимою скільки виходить, а ще бойлер електроенергію тягне. Не можу собі нічого зайвого дозволити, навіть харчування нормальне.
Для мене найкраща риба – це кілька і у свята оселедець, м’яса нормального давно вже не їв, тільки курячі спинки на суп купую. А їсти у моєму віці треба не багато, але бажано якісні продукти, так всі кажуть. А за що я їх собі куплю?..
Якось дзвонив синам, натякав, що було не погано, якби вони мені трохи допомагали. Але обоє сказали, що, мовляв, тату, часи важкі, самим не просто, але якщо буде можливість…
Кілька місяців минуло відтоді, але такої можливості у них не зявилося, або бажання.
От я і подумав, можливо, мені звернутися до суду з приводу того, щоб старші сини мені чи аліменти, чи виплати які платили?
Якщо хоча б з когось одного аліменти стягнуть – і то б добре, вже мені допомога. А я б тоді тому синові, який платив мені, і дочці хату навпіл залишив. Такі ось у мене думки. Є в мене невеличка заначка, то я збираюся її на юриста витратити і порадитися з цього всього.
Зрештою, я дітям і їхнім матерям чесно допомагав, тому маю право на підтримку в старості і від них.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
