В мого чоловіка Олександра днями був день народження. Дата не кругла, а оскільки всі родичі живуть далеко, ми вирішили чисто символічно посидіти сім’єю. Напередодні я запланувала спекти найулюбленіший торт іменинника. Правою моєю рукою звісно ж була наша з Сашею донечка Златуня. Їй три рочки, тому поки готували десерт я почула мільйон запитань. Та одне вразило не лише мене. – Тату, – шепотіла донечка на вушко, – ти щоб його завтра не їв.
Напередодні дня народження чоловіка вирішила зробити йому сюрприз – спекти його улюблений домашній торт.
Приготувала всі необхідні інгредієнти і почала готувати тісто.
Трьох річна Златка мені у всьому допомагала, задаючи купу питань.
У процесі приготування тіста зрозуміла, що у мене закінчився розпушувач.
Серйозної проблеми я в цьому не побачила і вирішила замінити його содою, погашеною оцтом.
В принципі соду можна було б погасити лимонним соком, але лимона у мене теж не виявилося, тому я дістала оцет.
– Ой, водичка, – зраділа дочка, – а можна я поп’ю?
– Ні, це не водичка, пити це не можна, – відповіла я.
– Чому?
– Тому що можна отруїтися.
– Це що отрута?
– Так це отрута.
Я погасила, соду оцтом, додала в тісто, швидко перемішала, вилила тісто в форму і відправила в духовку.
В цей час вирішила зайнятися кремом, почала збивати вершки, а дочка пішла в зал де чоловік дивився телевізор.
Минуло пів години, я дістала корж з духовки.
Відразу поки він ще був гарячий, розрізала його і залишила остигати.
Сама в цей час вирішила подивитися телевізор і пішла в зал.
Чоловік якось дивно на мене глянув і запитав:
– А що за торт ти печеш?
– Твій улюблений вершково-шоколадний, а що?
– А як ти до мене ставишся?, – запитав чоловік.
– Що за питання, нормально я до тебе ставлюся.
– Так просто мені Златка сказала, що ти в мій торт додала отрути.
– Якої ще отрути?
– Тобі напевно видніше, – сказав чоловік, – дочка з кухні прибігла і прошепотіла мені на вухо: “Тату, ти завтра торт не їж, мама в нього отрути додала”.
Тут я зрозуміла, про яку отруту каже чоловік.
Довелося пояснювати чоловікові, що за отруту я додала в торт.
Він ще потім довго згадував цей випадок і жартував наді мною.
Ось такі казуси іноді нам підносять наші дітки.
Миру та добра вам, дорогі мої!
PS: А торт вдався тоді на славу. Чоловік попросив через тиждень знову такий спекти, без розпушувача!
Фото ілюстративне – pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
