fbpx
життєві історії
В найгіршому сні нам би з чоловіком не приснилося, що нас дочка в 14 років “ощасливить” статусом “бабуся та дідусь”. Цього року Ліля сказала, що вже доросла, і їхати на відпочинок з нами відмовилася. Ми зі спокійною душею зібрали валізи і полетіли до Єгипту. По приїзду нічого дивного в квартирі не застали, та за деякий час “дивну поведінку” почала показувати сама Ліля. То її нудить, то живіт тягне

В найгіршому сні нам би з чоловіком не приснилося, що нас дочка в 14 років “ощасливить” статусом “бабуся та дідусь”. Цього року Ліля сказала, що вже доросла, і їхати на відпочинок з нами відмовилася. Ми зі спокійною душею зібрали валізи і полетіли до Єгипту. По приїзду нічого дивного в квартирі не застали, та за деякий час “дивну поведінку” почала показувати сама Ліля. То її нудить, то живіт тягне.

У нас з чоловіком є ​​дочка, Ліліані 14 років. Свою донечку ми виховували досить строго і вона завжди нас слухала. Напевно, пощастило ще й, що у Лілі характер не бунтарський і вона ніколи нічому не суперечила. Ми намагалися дати їй все найкраще і не раз акцентували її увагу на те, що для жінки дуже важливо добре вчитися, здобути освіту, а потім і професію. Адже тільки ти сам можеш собі підстелити соломки, так би мовити. І дочка нас слухала.

Навчалася Ліля добре, відмінниця, перша в класі, відмінна поведінка. Завжди одягалася скромно – довгі спідниці, блузки завжди застебнуті, волосся заплетене. Таким чином ми думали, що і увагу хлопчиків вона не буде притягувати. Все ж перехідний вік, як-не-як.

Кілька разів ми залишали Лілю вдома одну. Знали, що все буде добре, до того ж, їсти собі сама вона могла приготувати. У квартирі завжди був порядок, коли ми поверталися. Ось ми й вирішили поїхати на два тижні з чоловіком в Єгипет і зі спокійною душею залишили її вдома саму.

Коли повернулися, квартира була в порядку, не було і натяку на те, що хтось в квартиру приходив. Ну і Ліля хвалилася оцінками і перемогою в олімпіаді. Але ось через місяць стало Лілі погано – тягнув живіт, нудило. Ми відразу ж звернулися в лікарню і там мене чекав ще той сюрприз. Лікар повідомив мені, що моя 14-річна дочка при надії. Я мало не посивіла від новини. Але як? Адже Ліля вихована, пристойна дівчинка.

Стали Лілю питати, як так. Ось вона і розповіла, що коли ми поїхали у відрядження, прийшов до неї в гості Денис, її однокласник, йому стільки ж років, як і їй. Вони цілувалися, а потім дійшло і до всього іншого. Я була в подиві, але ще і розпачі. Адже як тепер вона буде жити?

Відразу сказали, що нічого страшного – виховаємо. Нам з чоловіком знадобилося два місяці, щоб ужитися з думкою, що наша дочка буде мамою в 14 років. Хлопчик цей теж наляканий, Денис не думав, що так станеться.

Що ж, сталося, що сталося. Я думаю, любляча і розсудлива мати прийме все, як є і допоможе своїй дитині, чого б це не коштувало, що ми з чоловіком зробили. Напевно, це доля, інакше ніяк не поясниш. Як ми її не оберігали, сталося те, що сталося.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!