В нас всі в родині дуже рано заміж виходили, тому я зовсім не розумію своєї онучки Марічки. Їй вже 23 виповнилося, а вона досі, як син з невісткою кажуть, “хоче нагулятися”.
Та хто її, стару діву, після цих гульок захоче? Я у вісімнадцять вже дитину пеленала. Хтозна, чим та молодь зараз думає. Я все ж вважаю, що це не правильно. Знаю я таких, які в тридцять першу дитинку на світ привели. Ой, не гоже це, не гоже!
Я вже давно з чоловіком на пенсії. Виростили трьох дітей, і від кожного маємо по онуку. А якщо точніше, то самий старший у нас онук Олег, і дві онучки Марічка і Тетянка.
Ми з чоловіком все життя прожили в місті, але коли вийшли на пенсію, то залишили трикімнатну квартиру наймолодшій дочці і її сім’ї, та переїхали в село, де в нас пустувала хатинка, колись ми її використовували, як дачу.
В нашій сім’ї якось так склалося, починаючи ще, мабуть, від моєї мами, або й бабусі, що всі виходять заміж і одружуються дуже рано.
Я стала на рушничок щастя, коли мені ще й вісімнадцяти не було. У вісімнадцять я вже першу дочку пеленала.
Те саме відбулось і з двома синами і дочкою. Правда, їм було більше вісімнадцяти.
Я вважаю це нормальною “практикою”, сім’ю треба створювати молодим, як і дітей няньчити.
Вже один за одним почали ставати на рушничок щастя й наші онуки.
Першою, що трохи дивно, вийшла заміж наймолодша Тетянка. Вона вже нам навіть правнука подарувала, чим я дуже пишаюся.
За деякий час і онук привів невістку. Соломійка дуже хороша дівчина. Вона мені відразу сподобалася. Зараз вона при надії. Дай Бог, їй легко виносити, вроді також хлопчик має бути.
Час біжить, і я хвилююся ж за Марічку. Їй скоро 23 буде. Ну хто її схоче заміж стару діву брати? Правильно, та ніхто.
Я вже і дітям надзвонюю, прошу, щоб і вони підганяли, але ті відмахуються, кажуть, що молодь зараз не така, що вони хочуть нагулятися.
Та як нагулятися? Скільки будуть одні гульки в голові у Марічки?
Як не крути, а дітей треба виховувати замолоду.
Хоча я ніби чула, що вона зустрічається з якимось хлопчиною. Але для чого тягнуть з весіллям, хто його знає.
Знаю я таких, що близько тридцяти на світ привели, і нічого з того доброго не вийшло.
А як ви вважаєте, в якому віці потрібно заміж виходити?
Ваші діти чи онуки також з цим ділом не спішать?
Імена, за проханням автора, змінено.
Автор Наталя У
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Містечко у нас невелике, всі знають одне одного. Я не заміжня, мені 26 років. Молодий чоловік років тридцяти. У симпатичному коричневому піджаку. Соромитися я не стала. Кавалер замовив собі якийсь коктейльчик і цілив його протягом усього вечора. Я ж попросила у офіціанта шашлик, гарнір, тарілку морепродуктів та морозиво. Погляд мого Олега з розслаблено закоханого став тривожним
- Три роки тому від мене пішов до іншої чоловік. Я з двома дітьми відмовилася від аліментів але залишилася в квартирі свекрухи. В цьому ж будинку живе нездоровий старший брат колишнього чоловіка. Вчора прийшла Антоніна Василівна. Або я зголошуся на її умову, або збираю з дітьми речі
- Що я тільки не робила, під яким приводом не старалася завести розмову, дочка мене навіть слухати не хоче. Анна переконана в тому, що сходивши до РАЦСу з іншим чоловіком я зрадила батька. Але ж я не можу все життя носити чорну хустину. Лише старша дочка знайшла до Анни доріжку, після чого все розповіла мені. Боюсь, добром це не закінчиться
- І тоді мама покликала нас з братом на серйозну розмову. Вона змогла сплатити собі дорогу, а решту поділила між нами з братом. І поїхала на роки доглядати старих синьйорів. Наступного дня після того, як я дізналася, що чекаю дитину, мама оголосила нам з братом про те, що вирішила повертатися. Квитки вже куплені, тож чекайте, діти дорогі. І це була хороша ідея, що я не взяла з собою чоловіка, так він не побачив моїх сліз
- Я ще не заміжня, без діток. Кілька років тому виїхала з нашого селища на Херсонщині в Київ. А минулого року довелося забрати до себе в орендовану квартиру маму й тата, самі розумієте, чому. Вже сім місяців я віддаю батькам половину зарплати, а сама живу фактично у злиднях, більше немає сил