fbpx

В неділю був мій день народження. Казала всім: не буду святкувати і відзначати! Так ні ж, приїхали, довелося стіл накривати. Всі близькі та далекі родичі вирішили, що мене треба привітати саме із цим днем народження. Наготувала “шведський стіл”, а свекор мені: “А пюре де? Картоплі що, не буде???” Все закінчилося дуже цікаво

В неділю був мій день народження. Казала всім: не буду святкувати і відзначати! Так ні ж, приїхали, довелося стіл накривати.

Мій день народження, який я відзначила в минулу неділю у великому колі сім’ї, закінчився дуже цікаво. Один здивований гість, тобто мій свекор, запитав: “А що, пюре не буде?”

Не буде! Взагалі в той день на моєму святковому столі не було звичної для наших людей їжі. А все тому, що я втомилася готувати тиждень і потім почуватися на своєму дні народження як загнаний кінь. А хочеться в цей день бути королевою, а не прислугою.

Тому я сказала собі, що більше не буду в своєму будинку влаштовувати застілля до ранку лише для того, щоб гості наїлися на три тижні вперед і страждали потім від зайвих кілограмів та тяжкості у животі.

Та й мені хочеться більше відпочивати, а не стояти на кухні три дні. А до цього треба ще все купити, притягнути додому. Окремо можна згадати, в яку кругленьку суму виходить таке святкування. І це не рахуючи випивки, яку береш теж дорожчу і кращу.

Так вийшло, що цей день народження збігся з дуже напруженим робочим періодом у моєму житті. А всі близькі та далекі родичі вирішили, що мене треба привітати саме із цим днем народження. І всі захотіли неодмінно приїхати привітати.

Я довго думала, щоб такого приготувати і як здивувати гостей. Надивившись фільмів, я вирішила, що накрию шведський стіл.

І коли гості прибули до моєї хати, спочатку були дуже здивовані. Як виявилося, я перша в нашій родині відмовилася від стандартного набору страв у вигляді пюре, олів’є та «Оселедця під шубою». На столі на них чекали легкі закуски, бутерброди та нарізка.

А навколо столу не стояла купа стільців, щоб усі могли сидіти пліч-о-пліч. Я залишила крісла, притягла кілька пуфів і дозволила людям походити і поспілкуватися. Благо, габарити квартири дозволяли розмістити всіх бажаючих окремими куточками за інтересами.

Незважаючи на всі мої побоювання, що буде нудно, день народження пройшов на славу. Всі спілкувалися, і виявляється, знайшлося стільки спільних тем для розмов.

Хтось відділився в маленькі групки і спілкувався виключно на свої теми. А я, як справжня королева балу, пурхала серед гостей з усмішкою на обличчі та приймала поздоровлення.

І вигляд у мене був абсолютно нормальний, і очі не бігали тарілками, кому чого не вистачає. Я дозволила собі розслабитися і побути щасливою.

Наприкінці вечора був незадоволений лиш свекор, а решта дякували й казали, що теж такі свята будуть влаштовувати. І після такого застілля ти відновлюєш сили до наступного набагато легше й швидше.

От тільки тато мого чоловіка із ностальгією в голосі почав згадувати: “А ось раніше всім двором збиралися, і було весело”. Так, було так, весело.

Але змінюються часи, змінюються люди, змінюються інтереси. І в нашому світі, коли все біжить на величезній швидкості, вже не хочеться витрачати тиждень свого життя на кухні, щоб догодити всім родичам.

Якось більше люди почали думати про себе. Такий собі здоровий егоїзм у відмові від можливості догодити всім і вся. Так я відповіла батькові чоловіка.

А як відбуваються святкування у вашій родині? Вважаєте за краще влаштовувати галасливі застілля або відзначати в маленькому близькому колі сім’ї? Мені цікава ваша думка, дорогі читачі!

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page