В неділю ми з чоловіком поїхали на могилки до батьків, а це якраз в тому селі і Стефа живе. Ми не планували до них заходити, але чоловік таки вмовив. “Так не пасує! Будем попри браму їхати і не ступимо”. Трохи було ніяково, бо ми з пустими руками, а там діти маленькі, але прийняла нас сестра дуже гарно. А наступних вихідних Стефа до нас на обід заскочила. В руках в неї було два пакета. В одному все домашнє, а в іншому солодощі. Мене наче хтось кип’ятком облив!
Я думала, що живу, як пані, бо купили з чоловіком свого часу житло в області, вивчили дітей і тепер клацаємо з дідом пультом і чекаємо з місяця на місяць пенсії.
Моя ж двоюрідна сестра Стефа, все своє життя з чоловіком гарували і продовжують гарувати, хоч і трішки вже менше того поля мають і господарки.
У Стефи троє дітей і всі хлопці.
Дуже вона чиста жінка, знаю це не з чуток, і таких синів вони з чоловіком виховали.
В той час, як ми зі своїм і дітьми їздили по морях, навіть за кордон не раз літали, то Стефа бачила море, але тільки зелене.
Шкода мені її завжди було.
Ми деколи приїжджали, коли копати картоплю треба було, чи буряк на подвір’я звести і обчинити.
В мене хоч і здоров’я такого ніколи не було, та я старалася бути корисною.
Наші з чоловіком діти розлетілися хто куди. Син живе в Чернівцях, наша невістка звідтам родом, а дочка з сім’єю вже років п’ять, як мешкає в Канаді.
Лишились ми з дідом одні на старість. Але я не про це.
В нас є автівка, ось ми і вирішили в неділю з’їздити на могилки до батьків. Поховані вони власне в тому селі, де живе Стефа.
Я не планувала до них в гості заходити, але чоловік каже: “Так не пасує! Будем попри браму їхати і не ступимо”.
Так вже і вийшло, що зустрілися ми. Сестра якраз з церкви прийшла.
Мені трохи незручно було, бо ми з пустими руками, а вона з сином і невісткою живе, в яких є двійко маленьких дітей.
Але я сказала, що візит не запланований: “вибачайте”.
Прийняли нас дуже добре. І ви знаєте, що я помітила. Стефа, хоч все життя сапку з рук не випускає, та з красивим манікюром за столом сиділа, і стрижка в неї гарна і навіть міліровка зроблена. Також в сестри бровки підмальовані і нове пальто в шафі висить.
Я ж в той час, не маю ні господарки ні тих гектарів поля, але світа білого не бачу. Ніде не ходжу, і думаю, для чого мені все це? Щоб в дідових очах гарною виглядати?
А через тиждень так вийшло, що Стефа була в місті по справах і до мене на обід заскочила. Я стіл накрила, все як годиться. Але так незручно мені стало, коли Стефа простягнула мері два пакети. В одному були продукти домашні, а в іншому і печиво і цукерки і фрукти.
То я їхала до них, де діти і з пустими руками, а вона до нас з дідом з двома пакетами.
Того дня я зрозуміла, що насправді моя Стефа живе краще за мене. А я все її шкодувала…
А хто тепер мене пожаліє?…
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“