В неділю нас запросили на день народження до моєї племінниці. Святкування заплановане грандіозне – перший ювілей – 5 рочків. Так як це донечка мого рідного брата, то і подарунок повинен бути шикарний. Я з донькою направилась до торгового комплексу, де є хороші дитячі магазини. І ось ходимо ми поміж рядами, і бачимо досить дивну ситуацію. Ніколи про таке не задумувалась.
***
Сьогодні я була сама не в собі. Зайшли ми з донькою в великий мережевий дитячий магазин. Вибираємо подарунок для племінниці на день народження.
У відділі з одягом мама і син, на вигляд років десяти, приміряють взуття.
В якийсь момент, хлопчик з’являється біля сусіднього прилавка з іграшками і починає кликати маму. Що саме він їй хотів показати, я не бачила зате чула діалог.
— Мам, ну, купишь, купи!
– Синку, ми прийшли за взуттям. Немає зайвих грошей, давай подаруємо тобі на день народження, чекати залишилося пару місяців.
– Ні, це довго. Ну, купи зараз.
Хлопчик починає хникати. Мама незворушно повторює.
– Не можу, це дуже дорого. Половина моєї зарплати, такі речі дарують тільки на свята.
Син починає ридати і видає досить дивну для мене фразу:
– Ти мене дістала, вічно ти не маєш грошей, значить заробляй більше!
Мама хапає його за руку і мовчки тягне до каси, оплачувати взуття.
Я задумалася, начебто, жінка зробила все правильно, що стосується її відповідей синові. Звідки ж тоді взагалі взялася така поведінка.
Тим більше, це, практично, підліток, а не малюк. Припустити можна, що завгодно. Починаючи від неправильного виховання, закінчуючи впливом однолітків.
Своїх дітей я часто обмежую в покупках. Не завжди причина в фінансах. Ніколи таку реакцію не спостерігала.
Якщо я сказала заздалегідь, що ми йдемо за подарунком, то значить і мови не буде, щоб купити ще щось.
Моя дочка дивилася на ситуацію, не моргаючи, а потім раптом сказала: “Ну, і діти пішли”.
Що скажете? Чому в наш час діти ось так можуть поводитись? Як цьому зарадити?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
