З моїм рідним братом в мене ніколи не було гарних стосунків, хоча різниця у віці навіть не два роки. Якісь ми дуже різні.
І останній його вчинок мене так розчарував, що я вирішив в один з найважливіших його днів, не бути поруч. Я вже оплатив на вихідні будиночок в Карпатах.
В нас з Антоном дуже хороші батьки. Ми жили і живемо в достатку, мирі та злагоді. У мами з татом сімейний бізнес в який вони взяли і нас після навчання.
Мені зараз 27 років, а Антон на рік і вісім місяців старший.
П’ять років тому я познайомився з дівчиною. Прозустрічавшись близько року ми вирішили відгуляти весілля, і, як в нас заведено на заході Україні, – повінчались в церкві. Все було на вищому рівні, але незважаючи ні на що, наш шлюб не протримався навіть рік часу.
Не буду описувати що і як. Напишу, по стандарту – не зійшлись характерами.
Згодом я зустрів дівчину, з якою почав жити без штампу в паспорті. В нас до сьогодні дуже хороші стосунки. Але ставити штамп в паспорті ми не спішимо.
Минулого року одружився і мій старший брат Антон.
Весілля як такого не було, оскільки не на часі. Молодята також взяли шлюб в церкві. Були одягнені у вишиванки. Після церемонії ми посвяткували найближчим колом в ресторані і розійшлися.
В мене є свій великий будинок, в брата з дружиною також (батьки зробила нам такі подарунки).
Але якщо до недавнього моменту все було менш більш добре, то на Великдень все змінилося в гіршу сторону.
На початку квітня у мого брата і його дружини з’явилася дитинка. Ми всі щиро раділи збільшенню сімейства.
Я приблизно вже собі уявляв, що стану для племінниці хрещеним батьком. Вже навіть на хрестини подарунок придумував.
На Великдень ми всі зібралися в будинку батьків після посвячення пасок.
Антон з дружиною за столом мало сиділи, я їх розумію, з маленькою дитинкою сильно не всидиш.
В якийсь момент я вирішив мамі допомогти принести каву до паски, вона якраз мала бути на кухні.
Та на хвилинку зупинившись перед дверима я почув розмову брата і мами.
І ось що я з цього всього зрозумів.
Мама говорила з Антоном, що він повинен для своєї першої дитинки взяти за хрещеного батька мене. Але Антон був категорично проти такого рішення.
Я ж вирішив дослухати, яка ж причина криється у його відмові.
– Мамо, ти ж прекрасно знаєш, що розлученим людям не можна нести дитя до хресту.
І тут мене осяяло.
– Ти на мою донечку накликаєш погану долю.
В той момент я вирішив зайти в кімнату і попрощавшись з батьком, а після сів з дівчиною в автівку і поїхав додому.
Мама ввечері зателефонувала і спитала, чому я поїхав не попрощавшись, я видумав якусь небилицю.
Насправді мені дуже стало образливо. Це ще раз підтвердило, що брат мене не любить і ми з ним дуже чужі.
Коли Антон мене запросив на свято, яке відбудеться в неділю, я відразу ж його попередив, що ні мене, ні моєї дівчини, не буде.
На п’ятницю, суботу і неділю в нас оплачений відпочинок в Карпатах.
Для мене це не проста ситуація. Хотів би почути вашу думку, дорогі читачі.
Чи справді, якщо людина розлучена, і брала шлюб в церкві, не може бути хресним батьком чи матір’ю для дитини?
Автор Наталя У. (Імена, за проханням автора, змінені)
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
