fbpx
життєві історії
В неділю я щаслива приїхала знайомити Анатолія з батьками. Мама спершу усміхалась до нього, а як тільки дізналася, що він працює таксистом, змінила свою думку. Жодні мої вмовляння не допомагали. – Ні, і все! Ти не такого чоловіка заслуговуєш. – Після весілля вже минуло багато років. З мамою я спершу розмовляла по телефону, щоб тато не знав, а потім і це змінилося

В неділю я щаслива приїхала знайомити Анатолія з батьками. Мама спершу усміхалась до нього, а як тільки дізналася, що він працює таксистом, змінила свою думку. Жодні мої вмовляння не допомагали. – Ні, і все! Ти не такого чоловіка заслуговуєш. – Після весілля вже минуло багато років. З мамою я спершу розмовляла по телефону, щоб тато не знав, а потім і це змінилося.

***

Було це не так уже й давно, але й не вчора. 11 років шлюбу, думаю вже привід поділитися.

Я була студенткою журналістського факультету, “спортсменка, комсомолка” і просто, красуня. Їхала від батьків у велике місто.

Батьки, до слова, опікали ну вже дуже. Хотілося тільки сховатися і нічого їм не розповідати.

Звичайно гуртожиток це дуже весело і незабутньо. Гулянки до ранку, недосипання, прогули перших пар. Але навчання у мене йшло нормально, не виганяли.

І ось чергове завдання було, бути присутнім під час приїзду важливої “шишки” в іншому місті. Чотири красуні вбралися в спідниці, взули підбори, відгуляли захід і викликали собі таксі.

Коли сіли в автівку там був приємний водій – молодий хлопець. Але я заснула так як була зовсім без сил і не дуже в тверезому стані.

А всі дівчата до нього “клеїлися” як могли, і телефон взяли і на побачення кликали, і фотографувалися. А я навіть не пам’ятала його толком.

Після трьох днів лунає дзвінок на мій, тоді ще перший телефон і чоловічий голос покликав мене на побачення. Це був Анатолій, той самий, якого я навіть згадати не можу.

Було лячно, але я погодилася. А виявилося це той самий таксист, який, виявляється, закохався в мене з першого погляду. Дивно для мене було, адже я навіть не розмовляла з ним в той день.

А коли Анатолій з’явився в нашому гуртожитку, з букетом квітів, подружки-колеги того вечора бігли наввипередки дізнатися до кого ж він приїхав. Їх чекав великий сюрприз, що приїхав він до мене.

Так і почали зустрічатися, по чуть-чуть чисто заради мого інтересу. А ось коли перший раз поцілувалися, тоді і “йокнуло”. Тоді почалися справжні стосунки з цукерково-букетним періодом і так далі.

Коли я привезла його знайомиться до батьків, у них був ступор – як так? Наша наша дочка вийде заміж за таксиста? Але це було неважливо для мене.

Я полюбила, щиро і від усієї душі. Багато ми пережили і в період коли зустрічалися і вже будучи в шлюбі, але я завжди стояла “горою” за чоловіка, так як бачила і відчувала в ньому свою впевненість.

Кілька років навіть не розмовляли з батьком, тільки з мамою тишком. Важкий був період, дуже важкий…

Але найголовніше, що зараз все налагодилося. Всі нарешті здружилися, а головне, що я завжди була, як за кам’яною стіною.

Пережили від моменту “не було що їсти”, до подорожей по світу. І все завдяки підтримці один одного. Подальші плани тільки примножувати нашу любов і нашу сім’ю.

Ось така моя історія!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page