fbpx

В один із днів, коли Іра приїхала до сестри з якихось справ, та запитала: ,,Ти вважаєш нормальною таку свою поведінку стосовно сина? Ви знову відпочивати їдете, а він зі мною чи з мамою нашою буде. Чому ви його не берете із собою? Це ж твій син!” На що Іра посміхнулася і відповіла: вона їздить відпочивати зі своєю родиною, а це чоловік та донька, а от хлопчик цей їй не потрібен. Та й не відчуває вона нічого

Іра вийшла заміж за цілком успішного чоловіка, він купив квартиру, машину молодій дружині, а коли вона народила йому сина, то все переписав на неї це, зробивши подарунком за дитину. Та ще й зверху відсипав.

Так вони й жили: курорти кращі, Ірина салонами краси бігала, дитину виховувала, та будинок утримувала в порядку. А потім разом все скінчилося — у чоловіка почалися проблеми з бізнесом, прибуток різко знизився, і він попросив дружину не шикувати, а якийсь час економити.

На що Іра пирхнула і вирішила, що такий чоловік їй не потрібний. Швиденько закрутила роман з одним із успішних партнерів чоловіка, розвела його з дружиною, і сама розійшлася з чоловіком, та й у новий шлюб подалася.

Колишній чоловік повздихав, але відпустив, правда утримання пристойне синові залишив і квартирку, машинку, та й будиночок біля озера теж не відібрав. Сказав, що нехай усе синові буде, як зросте.

А Іра у новому шлюбі народила доньку і на сина перестала звертати увагу. Зовсім. Їй було все одно, чим він зайнятий, куди пішов, як навчається. За будь-якої нагоди вона спихала його бабусям-дідусям або сестрі. Щорічну відпустку вона проводила з чоловіком та їхньою спільною донькою, а сина віддавала рідні чи колишньому чоловікові на цей час.

Хлопчик ріс, розуміючи, що матері не потрібен, і потихеньку все частіше став залишатися у рідної тітки сам. Та була не проти — своїх двоє та племінник зайвим не буде. Вона з чоловіком відправляла його разом зі своїми дітьми до літніх таборів, їздили відпочивати на море, причому за свої гроші.

Жінці на думку не спадало просити на утримання хлопця у матері чи його рідного батька — фінанси дозволяли. Але їй не подобалося, що мати зовсім не цікавиться дитиною.

В один із днів, коли Іра приїхала до сестри з якихось справ, та запитала: ,,Ти вважаєш нормальною таку свою поведінку стосовно сина? Ви знову відпочивати їдете, а він зі мною чи з мамою нашою буде. Чому ви його не берете із собою? Це ж твій син!”

На що Іра посміхнулася і відповіла: вона їздить відпочивати зі своєю родиною, а це чоловік та донька, а от хлопчик цей їй не потрібен. Та й не відчуває вона нічого.

Так – тільки місце посідає. Вона віддала б його рідному батькові, але боїться, що тоді той відбере і квартирку, і машинку і будиночок біля озера — адже за документами вони переходять у власність сина на досягнення їм 18 років.

Вона і так думає зараз, як йому все це не віддавати, з адвокатами радиться. Тому не треба їй тиснути на совість і розповідати, як поводитися з сином.

Сестра Ірини багато від неї очікувала, але такого, звісно, ​​немає. Увечері вона довго розмовляла з чоловіком, потім зателефонувала своїм батькам, а вранці набрала номер колишнього зятя, батька племінника.

Вона все йому розповіла про колишню дружину та дитину, що хлопчика звичайно додивиться і вона та бабуся-дідусь, але хлопцю потрібні батьки чи бодай один.

А мати мало того, що їм не цікавиться, то ще й планує позбавити його того, що залишив рідний батько.

Чоловік уважно вислухав, помовчав у слухавку і сказав: «Я розберуся».

Через місяць Іра приїхала розлючена до сестри і з порога влаштувала скандал, обзиваючи її зрадницею. Колишній чоловік уже давно знову піднявся на ноги і його бізнес розширився та приносив ще більший дохід.

У нього вистачило грошей на адвокатів, які в найкоротший термін повернули не лише нерухомість, залишену колишній дружині для сина, а й саму дитину забрати собі.

Сестра Ірини чудово про це знала – її викликали свідком до суду, де вона говорила, що племінник більшу частину часу перебуває в їхній родині, і що мати не піклується про нього практично ніяк.

Та й сама дитина у свої 12 років виявила бажання жити з рідним батьком, а не з матір’ю. Суддя попалася, що розуміє, і дитину віддали батькові.

Ірина ж кричала, що її нова сім’я теж руйнується, що чоловік жахнувся від такого повороту подій, і він ніяк не очікував, що його дружина настільки цинічна.

І тепер у родині постійні скандали та розмови про розлучення.

Сестра вислухала Ірину, і сказала, що вона сама винна у такому повороті справ і попросила більше не докучати їй.

Ірина розлучилася і з другим чоловіком, дитину на суді одразу попросила присудити йому, мотивуючи тим, що вона не готова вирощувати доньку одна.

Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.

You cannot copy content of this page