Знаєте, в дитинстві я не мала багато друзів, але їх мені заміняли книжки. Спочатку це були просто казки, а потім романи.
Можливо й не дивно, чому я виросла такою романтичною. В книжках частенько була історія, де принцеса знаходить свого принца, а закінчується все тим, що жили вони довго і щасливо.
Але життя це не казка і, на жаль, я це не усвідомлювала, коли зустріла свого майбутнього чоловіка.
Все починалося з університетської бібліотеки. Там я вперше побачила Андрія, там вперше зав’язалася наша сором’язлива розмова.
Ми почали просто дружити, але я швидко зрозуміла, що Андрій мені подобається більше ніж просто хлопець. Тоді прийшлося докласти зусиль, аби показати Андрієві, що я чекаю від нього першого кроку.
І все ж таки хлопець запросив мене на перше побачення, а потім на друге, а потім на третє. Тож з того моменту ми з ним так і є разом майже 17 років.
З Андрієм ми пройшли різне. На початку було все просто ідеально, подарунки, квіти, сюрпризи, ну дійсно казка. А весілля було дійсно немов в принцеси. Та на цьому казки закінчуються, тож я не знала чого чекати від життя.
Побут, рутина, а згодом і маленька дитина зробили так, що романтика в нашому житті зникла. Звісно, я не виню сина в тому, як сталося, адже справа тут у Андрію. Він подумав що романтика для початкових стосунків, а не для нас.
В чоловіка була хороша робота, високооплачувана, тож я могла не переживати і займатися дитиною. Після того як Максимку виповнилося 3 рочки я вирішила не йти на роботу, а почати свою справу.
Всю душу я вклала аби робити прикраси своїми руками. Спочатку це купували тільки друзі, а потім це пішло між люди.
В один момент я зрозуміла, що це може бути непоганим бізнесом, тож ми з кумасею взялися за це разом. Потім ми зробили свій магазинчик, де продавали не тільки товари свого виробництва, а й багато іншого.
З поширенням інтернету наші справи пішли вгору.
Я постійно розвивалася, ходила на курси і на танці. Чоловік мене підтримував, але ніколи не хотів ризикувати, для нього була краще стабільність.
Син ріс і я була рада, що можу йому дати все що він захоче. Так було чудово дивитися, як Максимко росте, змінюється.
Все змінилося, тільки мій чоловік залишився таким, як і був.
Час змінив нас надто сильно, і поки я розвивалася Андрій стояв на місці.
В якийсь момент я зрозуміла, що ми стали надто далеко один від одного.
Ми з чоловіком вже багато років разом, в нас є вже майже дорослий син і зовсім не залишилося тих відносин, що були на початку.
Я змінилася, зробила свій бізнес, в мене появились нові захоплення і нові друзі, та Андрій стабільний, і стабільно нудний.
Я почала помічати в чоловікові те, що вже навіть дратує в ньому, але чи це привід все завершити?
На вашу думку, наша сім’я може мати продовження? Чи краще розлучитися поки не пізно?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
