fbpx

В офісі в нас були одні дівчатка, та й приблизно одного віку, тому з часом всі ми стали подругами. Коли Софія повідомила нам, що звільняється, бо за сімейними обставинами переїжджає в друге місто, ми засмутилися, але і щиро пораділи за неї. – Нове життя, нові знайомства – це ж так круто! – В останній свій робочий день Софія приїхала на таксі, а в офіс вона зайшла з трьома величезними пакетами

В офісі в нас були одні дівчатка, та й приблизно одного віку, тому з часом всі ми стали подругами. Коли Софія повідомила нам, що звільняється, бо за сімейними обставинами переїжджає в друге місто, ми засмутилися, але і щиро пораділи за неї. – Нове життя, нові знайомства – це ж так круто! – В останній свій робочий день Софія приїхала на таксі, а в офіс вона зайшла з трьома величезними пакетами.

Давно я не бурчала на людей, які мене оточують. Але ось згадала одну історію.

Зараз зима, дівчата вбралися в шубки, ось і сплив в пам’яті один випадок.

Було це давненько, я тоді працювала в офісі ще з кількома дівчатами. Вийшло так, що одна з дівчат переїжджала в інше місто. У зв’язку з цим Софія вирішила роздати речі, які їй не знадобляться, щоб не тягнути з собою купу всього непотрібного.

Принесла вона на роботу сумки з одягом. Софія завжди була дуже стильна, з хорошим почуттям смаку, тому було з чого вибрати. Були в сумках сукні, джинси, блузки, навіть верхній одяг вона притягла. Вийшло так, що по комплекції найближче до цієї дівчини виявилася я. Ще одна колега була занадто висока і худа, а інша – занадто повна.

Практично все мені підійшло, я відклала в сторону те, що візьму з собою. Дійшла черга до верхнього одягу. Я витягла з сумки милу норкову шубку. Шубка була маленького розміру, як раз би мене підійшла. Але тут же у мене з рук її вихопила та найповніша дівчина. Вона сказала мені, що я і так набрала багато речей і що шубу вона забере собі.

На логічне запитання з приводу відповідностей розмірів, вона відповіла, що розбереться. Мені було все одно, натуральне хутро я не ношу, за одяг не б’юся. Ну хоче вона її забрати і якось перешити під себе – нехай забирає.

Найцікавіше сталося через деякий час, коли колега вже поїхала. Ми поцікавилися у власниці шуби, чи вдалося їй підігнати шубу під себе. На що та відповіла, що не стала морочитися і просто шубу продала по оголошенню.

Ось такі справи, друзі. Навіть в пристойних компаніях працюють співробітники з яких село і бажання хапнути вже нічим не виведеш. Тому перш, ніж віддати річ по доброті душі своєї, подумайте, а кому ви віддаєте? Може дійсно простіше піти і самому продати.

Фото ілюстративне – image.freepik

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page