fbpx

В палаті нас тоді було четверо. Катерина стала мамою, коли всі ми вже пригортали до себе малят. На наступний день усіх нас, крім Каті, відправили на додаткове обстеження. Заходимо в палату, а наша молода мамочка плаче, хоча ні, не плаче, а ридає. – Що сталося? З дитиною? – Та ні! З донечкою все гаразд. Вся справа в свекрусі. Сказала Костику, що дитя точно не від нього. Вона по світлині, яку я скинула на вайбер зрозуміла

В палаті нас тоді було четверо. Катерина стала мамою, коли всі ми вже пригортали до себе малят. На наступний день усіх нас, крім Каті, відправили на додаткове обстеження. Заходимо в палату, а наша молода мамочка плаче, хоча ні, не плаче, а ридає. – Що сталося? З дитиною? – Та ні! З донечкою все гаразд. Вся справа в свекрусі. Сказала Костику, що дитя точно не від нього. Вона по світлині, яку я скинула на вайбер зрозуміла.

***

Ця історія сталася в пологовому будинку, коли я стала вперше мамою.

Палата була у нас чотиримісна. Привела на світ я свою Богданку в п’ятницю вранці, і за весь день в палаті нас оселилося троє. У суботу вранці до нас в палату привезли ще одну новоспечену матусю. Все у неї пройшло не дуже легко, вона ледь відійшла тільки до вечора. Ми познайомилися, розговорилися. З її розповіді про себе стало зрозуміло, що сама вона зі звичайної простої сім’ї з області.

Заміж Катерина вийшла за досить забезпечену молоду людину. Така собі сучасна “Попелюшка”. У неділю все було як завжди, родичі під вікнами, тато, бабуся (свекруха її) і її батьки. Чоловік звичайно ж попросив сфотографувати дочку і надіслати фото.

Що Катерина негайно і зробила. Вона розповідала нам як у них все добре, як він її любить, як він за нею красиво залицявся.

І ось у понеділок нас трьох (п’ятничних) відправили на УЗД, а вона залишилася одна в палаті. Повертаємося, нічого не зрозуміємо. Сидить наша Катя, ридає крокодилячими сльозами.

Дитини немає (у нас було спільне перебування з дітьми), вона ридає. Ми налякалися, думали що з дитиною щось сталося.

Стали розпитувати. І вона нам розповіла, що з дитиною все гаразд, забрали на додаткове зважування. АЛЕ!

Телефонував чоловік, і без всяких розмов відразу став вимагати, щоб вона зробила тест ДНК, і поки вона його не зробить, він дитину не визнає.

Як виявилося, його мама подивилася фото дівчинки і сказала, що вона ні крапельки не схожа на її сина. За словами Катерини, свекруха так і заявила синові: – Дитина на тебе не схожа, значить це не твоя дитина.

Як можна було це визначити по фото незрозуміло. Та й взагалі ніколи неясно на кого схожа дитина відразу після появи її на світ. Катерина розповіла, що заміж вона виходила будучи вже при надії, напевно тому свекруха і засумнівалася в родинних стосунках.

Але Катя запевняла нас, що чоловік і є батько дитини. Ми в сою чергу їй сказали, що раз вона не бреше чоловікові, і це його дитина, то нехай сміливо робить тест. Коли отримає результат, то нехай тикне в нього носом своїй свекрусі і чоловіку. А що далі робити, вирішувати їй звичайно.

Але від чоловіка вона навряд чи піде, та й нема чого, а ось зі свекрухою особисто я б припинила всі відносини. Сподіваюся, що ця історія була з щасливим кінцем і сім’я не розпалася через одне ось таке висловлювання.

Чи права свекруха в даній ситуації? Або їй взагалі не варто було влазити? І що робити в такому випадку?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page