fbpx
життєві історії
В перші хвилини Нового року свекруха зателефонувала до Василя. Вони обмінялись привітаннями, потім і я взяла слухавку. Я з Ніною Олексіївною ще хвилин з десять поспілкувалася. Вона не хотіла до нас їхати на святкування, а ми й не наполягали. А наступного дня нас чекав сюрприз. – О, приїхали. Думали, замки треба міняти? Заповіт оформляти?

В перші хвилини Нового року свекруха зателефонувала до Василя. Вони обмінялись привітаннями, потім і я взяла слухавку. Я з Ніною Олексіївною ще хвилин з десять поспілкувалася. Вона не хотіла до нас їхати на святкування, а ми й не наполягали. А наступного дня нас чекав сюрприз. – О, приїхали. Думали, замки треба міняти? Заповіт оформляти?

Ніну Олексіївну нещодавно попросили вийти на заслужений відпочинок, щоб взяти молодого спеціаліста. Як мати чоловіка всім пояснює, вона працювала тільки для того, щоб годувати сім’ю сина. Проте ми її про це не просили.

Минулого тижня вона нам не дзвонила кілька днів і навіть не приймала дзвінки від нас. Нас це дуже насторожило, бо після того, як у неї з’явився мобільний телефон і дня не минало, щоб свекруха нам не зателефонувала.

Я не готую з тих продуктів, якими з нами ділиться мати чоловіка, тому що вона привозить невідомі мені крупи та горох, також вона частує нас кількою в томаті, морською капустою. А ми це не їмо. Також вона завжди нам привозить дешевий порошок для прання, та господарське мило. Іноді вона нас балує найдешевшим чаєм, печивом та йогуртом.

Ми з Василем вже давно стали прихильниками правильного харчування, а тому я не бачу сенсу у тому, щоб вона витрачала так бездумно гроші. Ми їй сто разів казали, що нам нічого купувати не треба, але вона нас не чує, і все робить по-своєму.

Спочатку ми з чоловіком намагалися боротися з її примхами, а потім у нас просто опустилися руки. Якщо свекрусі хочеться, то нехай смітить грошима.

Для свекрухи щоденні дзвінки – це традиція. Ми тільки цьому раді, адже якщо вона дзвонить, значить у неї все чудово. На розмови з мамою чоловік витрачає хвилин двадцять, а потім усім нам передає від неї привітання.

У нас із чоловіком пристойна різниця у віці, я від нього молодша на двадцять років. Ніна Олексіївна була дуже рада нашому шлюбу і говорила, мовляв, що син правильно вчинив, адже так у нього будуть здорові діти.

Але в цьому є одна проблема: вона вважає мене нерозумним дитям. Вона носить мені та нашим дітям карамельки на паличці. Спочатку це виглядало зворушливо, але поступово це стало мене дратувати. Проте я розумію, що вона не бажає нам зла, а просто хоче якось допомогти.

Свекруха у мене чудова жінка і має чудове почуття гумору. За вісім років шлюбу з чоловіком ми з нею жодного разу не посперечалися.

Ми запрошувати її святкувати Новий рік з нами, Ніна Олексіївна відмовилася. Казала, що не в тому віці вже, щоб по ночах сидіти, і олів’є  їсти. Ми не стали наполягати, і з розумінням до цього віднеслись. В перші хвилини Нового року свекруха зателефонувала Василю, вони обмінялись привітаннями, потім навіть я взяла слухавку, і поспілкувалась хвилин десять. Все ж було добре.

А тепер вона зникла. Коли вона не зателефонувала першого ввечері, і сама не підіймала слухавку, то Василь дуже переживав через це. Але я його тоді заспокоїла, адже в нього мати виглядає дуже гарно, може на побачення побігла?

Після того, як вона не зателефонувала і наступного дня, ми поїхали з дітьми її провідати. Однак коли ми приїхали до свекрухи, то дізналися, що вона вже два дні із сусідкою “чаркує”. Ми, коли зайшли до квартири, то побачили, що в ній добряче хтось веселився на новий рік і після.

– Мам, ну ти б хоча б попередила, що не дзвонитимеш! – почав бурчати чоловік. – Ми ж за тебе переживали!

Після цього мати прочитала нам цілу лекцію про те, що вона нас не запрошувала, щоб ми забиралися з її квартири, а дзвонити нам чи ні – це її вибір і якщо синочок за неї так хвилювався, то міг би ще вчора відвідати.

– Мабуть, їхали з надією, що квартира вже вам у спадок перейшла! – крізь сльози сказала свекруха.

Ми нічого їй не відповіли, а просто поїхали додому. Після того свекруха нам телефонувати перестала. Традиційну “гуманітарну допомогу” вона також перестала надсилати. На дзвінки вона не відповідає. Мені здається, що вона образилася через те, що ми тоді одразу до неї не приїхали.

Згодом чоловік купив її улюблені цукерки та квіти і вирушив миритися. Але вона Василя знову вигнала.

Я не розумію, адже свекруха доросла і розумна жінка, чому вона стала себе так поводити? Чому вона не бере слухавку, адже ми їй мільйон разів дзвонили?

Чому вона тільки про себе думає? Адже мій чоловік насправді переживає за неї. У мене перед очима навіть картинка стоїть, як вона сидить зі сльозами на очах та дивиться на телефон, коли їй Василь дзвонить.

– Повинен з’явитися своєю персоною!

– Якщо не приїхав, то йому треба оголосити бойкот!

Фото ілюстративне