В понеділок дочка готувалася до онлайн уроків, а я поралася на кухні. Якось випадково, гортаючи телефон, мені попався ролик про “свекруху” і я згадала про свою. – Щось давно Тамара Яківна нам не телефонувала?!, – подумала я про себе. І вирішила набрати її сама.
Мене звуть Катерина. Мені зараз 35 років. Два роки тому у мене було зовсім інше життя.
Я була заміжня, у мене були прекрасні стосунки з моєю свекрухою.
Справа в тому, що до нас з чоловіком дуже довго не прилітав лелека і з цього приводу я дуже хвилювалася. Моя свекруха завжди заспокоювала мене, казала, що все буде добре.
Коли я зрозуміла, що чекаю дитину, свекруха була дуже щаслива. Вона приносила мені фрукти та рибу, яку я дуже любила. А коли я привела на світ доньку, то моя свекруха була на сьомому небі від щастя.
Все пройшло не дуже легко і тому я дуже вдячна своїй свекрусі за те, що вона мені дуже допомагала. Вона приходила до мене рано-вранці і йшла пізно ввечері. Я навіть не знаю, як би я впоралася без її допомоги. Нашу Зорянку свекруха просто обожнювала.
Вона була найпрекраснішою бабусею на світі. А ось чоловік ні мені, ні дитині ніколи не приділяв особливої уваги. Йому найбільше подобалося приходити після роботи та грати у комп’ютерні ігри. Я взагалі дивуюсь тому, що ми з ним змогли прожити разом чотири роки.
Тамара Яківна так чекала, коли Зорянка піде до школи: вона обіцяла забирати її зі школи і вчити з нею уроки.
А поки вона часто забирала до себе її ночувати, водила гуляти до парку, водила до зоопарку.
А потім якось наші стосунки з Дмитром зовсім розладналися і ми розлучилися.
Після цього я переїхала жити до своїх батьків, а чоловік залишився у квартирі.
І ось зараз Зоряні вже 9 років, вона закінчує третій клас. За всі ці роки свекруха забрала її зі школи лише двічі: коли занедужала наша няня. Чоловік взагалі не цікавиться своєю дочкою. Він так і не одружився, приходить після роботи та грає у свої танчики.
Щоправда, аліменти платять вчасно.
Я дивуюсь тому, як Тамара Яківна зараз відноситься до онуки. Вона так плакала, коли ми розлучалися з чоловіком. Говорила, що як вона тепер житиме без своєї улюбленої внучки?
А потім її кохання різко закінчилося. Вона навіть не телефонує Зоряні. Чому? Я купила Зоряні телефон, ще коли вона була в першому класі.
Я відразу ж дала номер телефону Зоряни своїй свекрусі. Сказала, що це номер її внучки, і вона може їй дзвонити в будь-який час. Але свекруха за цей час жодного разу не зателефонувала.
Якось я не витримала і сама зателефонувала їй. Запитала про це у свекрухи. А вона сказала:
– Я ж вам не мільйонерка, щоб дзвонити! Я ж на пенсії! А пенсія в мене дуже маленька! Це ви повинні були мені дзвонити та цікавитися моїм здоров’ям та моїми справами!
Мені так прикро стало за свою доньку. Я не зрозумію: куди поділася її любов до моєї доньки? Адже вона її так любила! Швидше за все, більше онуків у моєї свекрухи не буде: її син не збирається більше одружуватися.
Шкода мені Зорянку, але що вже поробиш…
Фото ілюстративне
