fbpx

В результаті я ще й винна. Цей її, вибачте на слові, чоловік, приходить додому раніше. Я доньці кажу – ти під’їжджати будеш, подзвони, нехай Назар вийде і тебе зустріне. Вона – ой, мамо, так ми самі розберемося, не хвилюйся! І ходить сама. А він хоч би раз підняв свою п’яту точку і сходив, зустрів її! Ні, сидить удома, в ігри грає. Зрештою, я йому подзвонила і сказала, що так не робиться взагалі! Чоловік він або хто?

Не розумію я нинішніх чоловіків! Доньці моїй старшій – двадцять п’ять, розумниця, красуня, все при ній. Університет закінчила, працює. Привітна, добра, подруг завжди було море. Але ось до останнього часу жодного залицяльника у Софійки не було. А потім познайомилася з цим Назаром, і відразу – любов.

Дочка від нього прямо в захваті. Квартиру орендували, живуть тепер разом. Я, звичайно, такого не розумію, як на мене, так сім’ю треба будувати нормально. Хочете жити – одружуйтеся. Але тепер всі так роблять, з розписом не поспішають.

Ставлення Назара до Софії мені не подобається, якщо чесно. Ну от хоча б такий момент: квартиру вони зняли на околиці, щоб подешевше. Йти треба з зупинки через великий пустир повз будівництво. Дочка повертається з роботи пізно. Ну зараз, влітку, ще нічого, але в кінці зими там було дуууже незатишно!

Цей її, вибачте на слові, чоловік, приходить додому раніше. Я доньці кажу – ти під’їжджати будеш, подзвони, нехай Назар вийде і тебе зустріне. Вона – ой, мамо, так ми самі розберемося, не хвилюйся! І ходить сама. А він хоч би раз підняв свою п’яту точку і сходив, зустрів її! Ні, сидить удома, в ігри грає. Зрештою, я йому подзвонила і сказала, що так не робиться взагалі! Чоловік він або хто?

Мовчати я вже не могла! Хоча ти права – нічого доброго з цього не вийшло. В результаті я ще й винна – дочка на мене образилася. «Мамо, що ти лізеш!»

А я як уявлю, як вона повертається, дощ, сльота, темно, через пустир повз будівництво – хоч сама туди їдь, зустрічай донечку. Я ж не просто так переживаю! Он скільки всього недоброго коїться. Ось що за мужики тепер, га? У нього, виявляється, навіть в голові такого немає, що він повинен зустріти дівчину, як я з’ясувала! Він щиро не розуміє, навіщо двом мокнути? Сидить перед комп’ютером з чистою совістю.

Не знаю, в роки моєї юності хлопці навіть сторонніх дівчат, жінок йшли проводжати вечорами, а тут – майже дружина… До того ж він нічим не зайнятий, не на роботі! Як так?

Чи я нагнітаю обстановку, а насправді все нормально? Але ні, ні… Як же я хочу, щоб донька все ж таки розійшлася з цим неробою безвідповідальним… Знайде вона своє щастя, але це точно не воно!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page