Посварилася з чоловіком через сукню. Я не знаю, чи довго протягнеться наш шлюб, якщо він не зміниться.
В нас з чоловіком дочка три рочки. Маємо свою квартиру, за яку ще не виплатили всю суму, але не банку, а родичам, які нам позичили. Також чоловік взяв в кредит машину, бо попередня, бачте, вже йому не підходила, хоча була дуже класна і завжди на ходу.
Чоловік заробляє нормально, нам хватає, щоб все віддавати.
Також Іван любить побалувати себе походеньками в ресторан.
А ось щодо мене, то я повинна на всьому економити.
Так сталося і цього разу.
В рідної сестри Івана день народження – ювілей. Вона замовила невеличке свято в ресторані на другий день “зелених свят” – Трійці.
Я ж нічого такого нового, щоб одягнути, не мала, тому й купила собі красиву літню сукню.
Ввечері приміряла, похвалилася чоловіку, а він мене висварив, що я на непотріб гроші його тринькаю.
– А ця сукня, що ти на новий рік купляла, що, не підходить?
Чоловік не полінувався і витягнув її з шафи.
– Так мене ж в ній всі твої родичі бачили! Я хочу бути в обновці!
– Вона нова! Ти ж її не зносила до дірок!
Я в подиві, чесне слово. То як в ресторані розраховуватись по 2 тисячі гривень, це нормально, а як мені собі сукню купити за півтори тисячі, так я транжира.
Я Івану так і сказала, не можеш нас забезпечити на одній роботі, шукай додатковий заробіток.
Свято через два дні. В мене настрою немає. І взагалі, я вже не розумію, то мені цю сукню одягати, чи нехай висить в шафі до “кращих часів”?
Як ви вважаєте, це взагалі нормально так поводитись з дружиною?
Я готова економити, але тільки якщо це буде взаємно…
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Ми з Ігорем були щасливі, жили, як усі. Ігор казав, що це лише «свято на показуху для рідні» і він до нього серйозно не ставиться. І ось одного разу, після шести прожитих разом років, він розповів мені свій секрет
- Сваха моя має дачу, а то сезон копання картоплі і консервації. Ясне діло, що їй не до онуків. Ось вона й подзвонила мені, щоб пожалітися. Як мені за дочку соромно було, ви й уявити не можете. “Як не будете з онуками у вихідні сидіти, я вам забороню з ними бачитися”, – сказала їй Уляна. А окрім всього в мене в неділю день народження, а Уляна проти, щоб свекруха і вона за одним столом сиділи
- Півроку тому я розлучилася. І тепер зустрічаюся з рідним братом колишнього чоловіка. І колишня свекруха знову може стати діючою. У нього була своя квартира, непогана робота, а ще він на 5 років за мене старший. Ну й що, що особливо не любила. Що ж ти раніше мовчала, коли твій син покинув мене саму. І взагалі, це якось не по-божому і грішно. На що я їй відповіла, що, звичайно ж, розповім її онуку, коли він підросте
- Коли я побачила ціну на гелі для душу невістки, яку вона випадково залишила, – то ввечері влаштувала з нею серйозну розмову і попросила плати за квартиру або зʼїзджати. Поки мій син боронить Україну, у неї пляшечка в душі за 1000 гривень!
- Ми з чоловіком важко працювали, аби і доньці хватило на життя і нам залишалося. Звісно, не легка це задача. Навіть прийшлося зайняти гроші аби оплати навчання. Та схоже це все були дрібниці. Того літа на Львів прилетіло від “сусідів”. Біда сталася біля гуртожитку доньки. На щастя, то були канікули і все обійшлося, якщо так можна сказати. Єдине, що з поганого сталося, це повилітали вікна. Гроші на ті вінка збирали, обіцяли поставити до 30 вересня. Але є одне “але”