Знаєте, в нас з чоловіком завжди була відносна ідилія. З Денисом й погляди на життя були схожі.
Якось все починалося із спільного захопленням настільним тенісом, а потім переросло в дещо більше.
Мені подобався цей хлопець і правду кажучи привабливим вважали його і мої подруги. Тоді Денис був сильним, мужнім, красивим, вмів відстоювати свою позицію, а також він був дуже наполегливим тож завжди добивався того чого хотів.
Тож коли йому припала до душі я, хлопець часу не гаяв. А я що?
Я не могла довго встояти перед ним, хоч і перший час чисто для пристойності відмовляла, але все ж таки погодилася.
Ми почали зустрічатися. Багато чого мені в Денисові подобалося, але його велике его іноді мене дивувало. Та я цього сильно до уваги не брала, просто насолоджувалася ним.
Неочікувано Денис зробив мені пропозицію, тоді я навіть не обдумувала і сказала “так”.
Весілля було пречудовим. Витрати в більшій мірі оплатив чоловік. Звісно ми планували ще пожити для себе, але так сталося що я була вже при надії.
Ми почали готуватися до появи ще однією людиною в нашій сім’ї.
Синочок народився завчасно, але, на щастя, все добре. Та тоді я дуже переживала за Миколку і раділа, коли нарешті приїхали додому.
Я бачила як Денисові було приємно відчувати себе головним годувальником у сім’ї. Його его росло і підживлювалося тим, що тепер він контролює майже все в нашому житті.
Хоч мене це і трішки зачіпало, але я вирішила не звертати на це увагу, все-таки тепер в мене були інші клопоти.
Але як тільки в мене появилась можливість вийти на роботу я одразу ж пішла. Офіс став для мене ковтком свіжого повітря. Я старанно працювала, тож за деякий час мені запропонували підвищення.
Син ріс, гроші треба, я не могла відмовитися. Через нову посаду я довше затримувалася на роботі. В якийсь момент Денису прийшлося перейняти частину моїх обов’язків.
Тепер мій чоловік час від часу готував вечерю і вкладав дитину спати. Денис дуже обурювався, що має це робити. І хоч я намагалася приходити додому швидше і незважаючи на втому все робити, мені було дуже неприємно це чути.
Я чула, що в моїх співробітниць чоловіки і в хаті прибрати можуть, і на вихідних готують, і з дитиною на рівні з матір’ю глядять.
Образливо було ще й тому, що в моїй власний сім’ї батько для мене робив більше ніж Денис для Миколки.
А коли прийшла моя заробітна плата то чоловік як з котушок злетів. Видно було, що його злить те, що я отримала майже в два рази більше ніж він.
Після цього “бурі” почастішали.
І ось в розпалі нещодавньої “бурі” Денис сказав, що я маю залишити роботу, або він піде з сім’ї. Чоловіку категорично не подобалося, що тепер він заробляє менше.
На його думку справжній чоловік має завжди заробляти більше, а ситуація яка склалася в нашій сім’ї, дуже “опускала” його его. Тут вже і свекруха приєдналася, що зарадити сім’ї я маю відмовитися від такої, на її думку, не помірної зарплатні.
І ось що мені робити? Ці гроші дуже потрібні в першу чергу моєму синові. Невже краще покинути роботу, тим самим зберегти сім’ю?
А як ви ставитеся, коли жінка заробляє більше?
Автор – АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
Недавні записи
- Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію
- Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну
- “Щоб їм добре було! Цим сходам!” – поскаржився якось Антон, прийшовши додому. Він був весь червоний і задиханий. А я знаю, що перед будинком у нас всього шість сходинок – шість, не двадцять і навіть не десять. – Любий мій, а скільки ти насправді важиш?, – прямо запитала я Антона. – Ну, знаєш, я вже давно не хлопчина…” – відповів він, прямуючи до ванни, а після до холодильника. Я дивилася на нього, як він плив у просторі, і мені здалося, що він якось округлився. Рад не рад Антон став на ваги
- Недавно свекруха зателефонувала, щоб до Миколая я її пофарбувала, бо вона йде на якийсь ювілей. – Як не можеш? То таке виходить, ніби ти рідній матері відмовила. Це ж твоя робота. – Так, робота, за яку я повинна отримувати гроші. А від вас і батончика за 15 гривень не отримаєш!, – не стрималася я вперше в житті. Після цього десь два дні зі мною свекруха не розмовляла, а недавно спитала, може я буду мати час дома, щоб її в порядок привести. І ви знаєте, в голові пролетіла така думка, щось та й з тим волоссям “зробити”
- До Люди я поїхала на перший поклик, бо обстановка дома зі свекрухою загострювалася. І власне, Валерій, чоловік моєї сестри, перевернув моє уявлення про сім’ю з ніг на голову. З самого ранечку він прокинувся, привів себе в порядок, приготував нам всім сніданок, кавусю і до кавусі. Після ми мило гуляли по місту. Я була під враженням. Але дома мене чекав “сюрприз”. По-перше, Олег нас навіть не зустрів. Їхали ми маршруткою, бо бензин дорогий. Але і це ще пів біди