В середу в похресниці мого чоловіка був день народження. Робочий день, запрацювалися, я і не нагадала, щоб Руслан її привітав, оскільки сама забула. Вже наступного дня його самого осяяло. Але чоловік не міг того пережити, що довелось виправдовуватися перед Оленкою і її мамою, і звинуватив у всьому мене. Ночувати того дня він пішов до батьків
Всі знайомі і родичі говорять мені, щоб я не видумувала, що в мене хороший чоловік, якого потрібно цінувати, але я все рівно вважаю, що це не є нормою.
Коротенько вам все опишу, оскільки цікавить ваша думка, як “незалежного представника”.
З Русланом разом ми вже десять років. Виховуємо двох діток: донечці 9 років, і синочку – 5 років.
Живемо в своїй квартирі. При роботі, що чоловік, що я.
І все б здавалося нічого, та є в чоловіка одна дуже дивна звичка. Руслан раз або два рази на місяць має влаштувати дома “бурю”
Він чіпляється за будь що.
Це може бути не помита тарілка, яка йому дуже необхідна вже і зараз, чи не випрані його “улюблені” шкарпетки. Також може почати чіплятися до мене через дітей, хоча я дбайлива жінка і мама.
Останній такий його “вибрик” був через те, що я не нагадала йому, що в його похресниці день народження, і він повинен був наступного дня виправдовуватися, чому не привітав вчасно.
І все б нічого, але ці дні завжди в нас закінчуються тим, що Руслан пакує в сумку деякі речі і переїжджає в квартиру до своїх батьків. Ні, не на довго, на ніч, або на два дні, не більше. Але мене це не тішить.
Я вже телефонувала свекрусі, просила, щоб хоч вона якось вплинула на Руслана, але вона, як і кожна мама, підтримує свою дитину.
Мої батьки кажуть змирися, його вже нічого не змінить, але я не можу.
Якщо довго в нас все добре, то я вже себе накручую, що ось-ось, з дня на день має щось статися.
Діти вже дорослі і також все розуміють.
Дочка не раз питала, чому тато так поводиться і навіть було таке, що Анна говорила мені, що коли виросте, то заміж не піде, бо не хоче, щоб чоловік так з нею поводився.
Мені шкоди дітей. Я старалася говорити з чоловіком. Я пояснювала йому, що це не нормально. Так, можна посперечатися, але ж це не означає, що потрібно одразу ж йти ночувати до мами.
Коли я бачу, що чоловік себе накручує, то стараюся згладити ситуацію. Але і це не допомагає.
Може хтось був у схожій ситуації? Як з цим боротися?
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua