fbpx
життєві історії
В суботу була дощова погода, а сидіти в квартирі не хотілося. Я зібрала сина, і ми почимчикували під парасольками до двоюрідної сестри. Люда, як і я, розлучена, і має дитину, тільки в неї донечка. На кухні ми розговорилися, і я дізналася, що в неї геть немає настрою, оскільки її хлопець, з яким Люда вже три місяці, покинув її, коли дізнався, що у тої “причеп”. – А чому ти відразу їм цього не розказуєш? 

В суботу була дощова погода, а сидіти в квартирі не хотілося. Я зібрала сина, і ми почимчикували під парасольками до двоюрідної сестри. Люда, як і я, розлучена, і має дитину, тільки в неї донечка. На кухні ми розговорилися, і я дізналася, що в неї геть немає настрою, оскільки її хлопець, з яким Люда вже три місяці, покинув її, коли дізнався, що у тої “причеп”. – А чому ти відразу їм цього не розказуєш?

Я сама входжу в цей термін розлучена “з причепом” і вважаю, що маю право висловитися з цього приводу. По-перше, я не боялася розлучатися зі своїм чоловіком і залишитися одна з дитиною, адже прекрасно розуміла, що вже краще моїй дитині не бачити приклад відносин, ніж бачити такі, як у нас були. Розлучилися, залишилася з дитиною на руках. Сказати, що дуже сильно прагнула знайти швиденько нові відносини – не скажу. Адже повноцінність жінки не в тому, є у неї чоловік і його пара штанів, а як раз таки в тому, щоб бути навіть однією щасливою.

І знаєте, я ніколи не злилася на чоловіків, яким я подобалася, і навіть після того, як вони дізнавалися, що у мене є дитина – тікали. А чому мені на них злитися? Це нормальна поведінка. Кожен має право вибирати собі такого партнера, якого хоче. Була б я без дітей і не заміжня, теж хотіла б собі такого ж чоловіка. Мужик розлучений і з дитиною мене не влаштовував би. Як говоритися, потрібен рівний “суперник”.

Інша справа моя сестра двоюрідна. Люда теж розлучена і є у неї дитинка. Відразу ж після розлучення вона поставила собі за мене будь-що знайти нового супутника життя. Мало того, з ким зустрічалася, навіть не зізнавалася, що у неї дитина є.

Ну а коли зізнавалася, то чоловіки тікали. Злості її не було меж. Вона нервувала і дивувалася, як так, що мужик не хоче виховувати чужу дитину. А я не розуміла її, адже треба було чоловікові спочатку говорити про все.

І правда, чому хтось повинен хотіти виховувати чужу дитину? Навіщо? Адже він може мати свою і витрачати гроші на неї. Ну а на чужу нехай справжній татко витрачає.

Погоджуєтесь з моєю думкою?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page