fbpx

В суботу ми з сином дивилися “Машу і мішку”, як в двері задзвонили. Пішов відкривати чоловік. Це була якраз його сестриця з дочкою. Ще не роззувшись вона з порога стала вигукувати, що я чоловіка геть не шкодую. – Тобі навіть важко встати з дивану, і двері відкрити. – Я промовчала, а Рома взяла мого чоловіка за руку і повела на кухню, перед тим відправивши дочку до нас. Розмова була серйозна

В суботу ми з сином дивилися “Машу і мішку”, як в двері задзвонили. Пішов відкривати чоловік. Це була якраз його сестриця з дочкою. Ще не роззувшись вона з порога стала вигукувати, що я чоловіка геть не шкодую. – Тобі навіть важко встати з дивану, і двері відкрити. – Я промовчала, а Рома взяла мого чоловіка за руку і повела на кухню, перед тим відправивши дочку до нас. Розмова була серйозна.

Нещодавно зазирнула до нас зовиця в гості, а точніше, прийшла грошей просити.

Ми сиділи з сином і дивилися мультик “Маша і мішка”. Несподівано задзвонили в двері і чоловік пішов подивитися, хто прийшов. Прийшла зовиця з донькою і з порога почали висувати претензії.

– Тобі що, навіть важко двері відчинити? Чоловіка заганяла! Він тільки те й робить, що працює на вас! – Почала з порога вигукувати Рома.

Мені зненацька захотілося запитати, а для кого ж він повинен працювати? Чи випадково не для сестрички? Якби та не загуляла з братиком свого чоловіка, то й не стала б матір’ю-одиначкою.

Ми з сином продовжували дивитися мультик і не звертали уваги на випади гості. Втомилася я що від зовиці, що від її матусі: я їх мільйон разів просила, щоб перед тим, як іти в гості, вони завжди дзвонили і попереджали. Їм на мої прохання начхати, і вони до нас приходять як до себе додому. Я вирішила, що якщо я на гостей не чекала, то мені зовсім не обов’язково бігти і зустрічати їх.

Сестра потягла чоловіка на кухню пошепотітися. Я вже знала, що братик циганитиме гроші. Доньку вона до нас із сином відправила зі словами:

– Іди і скажи, щоб тобі тітка і брат включили твої улюблені мультики, ти тільки скажи їм, які тобі хочеться.

Це у нас був плановий перегляд, а тому я вирішила, що ми з сином не змінюватимемо своїх планів. Син хотів показати мені, що його цікавить. Племінниця почала говорити:

– Включіть мультики про принцесс!

Точна копія матері. Ми відмовили сестричці, але при цьому сказали, що вона може подивитися мультики з нами. Проте принцеса вирішила тупнути ніжкою та показати, хто тут головний:

– Негайно включіть про принцесс!

У цей момент на крики ангелочка принеслася королева-мати:

– Ми до вас у гості прийшли, а завдання господарів догоджати гостям, тож увімкніть, що донька просить. Може мені телефон свій дати?!

– Синочок загугли, хто такі гості? – сказала я дитині.

– Зараз. — син узяв телефон і вже за секунду почав читати. – Гість – це відвідувач, який приходить у чужий будинок із дружніми намірами.

– Ромо, ти пробач, але ти не виявляєш навіть найменшої дружелюбності. – відповіла я зовиці. – Дай доньці телефон і нехай вона дивиться там мультики про принцес.

– Та зараз, прямо розбіглася. – відповіла Рома.

Почувши нашу з сестричкою суперечку з кухні прийшов чоловік:

– Ромо, ти вибач, я не можу тобі зараз дати грошей, бо в мене зарплатню затримують.

А ви, що думаєте, сестричка просто так прийшла? Щомісяця в день зарплати чи авансу до нас навідується або улюблена сестра, або не менш улюблена свекруха.

– У дружини своєї візьми, вона тебе протягом усього вашого спільного життя доїть і, напевно, щось сховала на випадок, якщо в тебе очі відкриються, і ти від неї втечеш. – сказала Рома.

– Мамочко, а що наш тато корівка? Якщо ти його доїш. Але він чоловік, а значить, він бик! Тіто Ромо, ви помилилися. — вставив свої п’ять копійок у нашу розмову син. – Мам, а чому у тата мають очі розплющитися, адже вони в нього не закриті?

– Ромо, припини влаштовувати вистави при дітях, а то я ж можу й дочці твоїй правду розповісти, чому від неї тато її пішов, — сказала я.

– Ох брате, де ж твої очі були, коли ти з цією нахабницею одружився? – Почала злитися Рома.

Але й за мною не заіржавіло:

– Чоловіку я роги не наставляю, ночами сиджу вдома, а не в клубах, гроші ні в кого не клянчу – мені до тебе, ясна річ, ой як ще далеко. Ти б йшла додому, а то знову посваримося, а я брату твоєму пошепчу на вушко, і він тобі ще довго грошей не даватиме. Ти цього хочеш?

Зовиця вискочила з квартири та втекла. Я була впевнена, що вона зараз матері поплачеться і та прилетить до нас як баба яга на мітлі, щоб за честь своєї дочки заступитися.

Ну чому мені не вдається промовчати? Ну хто ж мене за язик тягне. Ну й зовиця хороша, для чого за руку кусати, яка тебе годує.

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page