fbpx
життєві історії
В суботу в мене завжди прибирання. До цієї роботи я ставлюсь відповідально. Тільки сіла і ноги перед телевізором витягнула, як дзвінок в двері. Відкриваю, і бачу перед собою свекруху. Ось так ось, без попередження, і навіть натяку. Ледь привітавшись вона відштовхнула мене і не роззуваючись проходить по всьому коридору. А на вулиці, щоб ви розуміли, негода і грязюка ще та

В суботу в мене завжди прибирання. До цієї роботи я ставлюсь відповідально. Тільки сіла і ноги перед телевізором витягнула, як дзвінок в двері. Відкриваю, і бачу перед собою свекруху. Ось так ось, без попередження, і навіть натяку. Ледь привітавшись вона відштовхнула мене і не роззуваючись проходить по всьому коридору. А на вулиці, щоб ви розуміли, негода і грязюка ще та.

***

Завтра субота, значить, завтра ввечері мені знову доведеться генеральне прибирання робити. Не подумайте, що я нечупара і прибираю тільки по суботах.

Вдома у мене завжди чисто і акуратно. Я дуже ревно ставлюся до свого дому. Прямо так скажемо справжня берегиня вогнища. І борщ зварю, і вареників наліплю і в квартирі приберу.

Тільки ось є в нашому сімейному житті одна проблемка! Відразу перепрошую, якщо комусь здалося, що я надмірно груба. Тільки не були ви на моєму місці.

Проблема – це моя свекруха. Людина з важким характером і егоїстична. Не сподобалася я їй з самого першого дня нашого знайомства. Не сподобалася, власне кажучи, чому?

Та тому що для мене сім’я це окремий світ, де немає місця ні тещам, ні свекрухам. Я в тому сенсі, що вважаю, що будь-яка сім’я повинна жити окремо від батьків. Вона бачте, так не вважає.

Діти повинні жити з батьками. Особливо її син. Батьківський егоїзм в довершеній формі свого прояву. Мовляв, я тебе на світ привела, значить, тепер твоя черга мені віддати за це.

Я не проти допомагати батькам, зовсім навпаки, тільки за. Тільки ось в мою сім’ю лізти нікому не дозволю.

Жити ми відразу стали окремо. Василь спочатку намагався умовити мене жити з його мамою. Тільки марно. Хочеш нормальну сім’ю як у людей, живи окремо від батьків. Але ось в чому вся біда не дає вона мені спокою, так і норовить якусь капость зробити.

Минулий раз приїхала під приводом онука побачити, так я підлоги пів дня потім мила. Уявляєте, як прийшла з вулиці в квартиру, так і пішла, не роззуваючись в ванну.

– Ой, я замерзла так, попарю ніжки.

А на вулиці вже осінь, бруд. Зрозуміла б ще, якби вона так би мовити з головою не дружила. Але ж ні. Так, тапочок я не подала – бо немає в мене лишніх.

Жінка вона адекватна повністю. На зло мені все зробила. Виходить з ванни і синові ще каже, мовляв, пахне у вас погано. У ванні, мовляв, шампуні не в порядку. Потім запитала, чи не проти я, щоб вона випрала. Я подумала, сорочки чоловіка засуне в машинку, та й дала згоду.

Але потім, ви не уявляєте! Я в ванну заглянула, а там! Всі дверцята пральки в грязі. Бруд на підлозі. Ще й брудні кросівки в пральній машинці борсаються (барабан вже крутиться).

Я тоді мало дар мови не втратила! Стрималася. Запитала “За що?”, Ой ні, “Навіщо там ваша взуття?”, Відповідь була феноменальною:

— Так моя машинка зламалася!

Ще б пак, кросівки там щодня прати! Анекдот ходячий, а не свекруха. Не знаю, як в собі сили знайшла бучу не влаштувати. Чоловік заспокоїв, каже, мама завжди в машинці пере кросівки.

Ось завтра вона знову в гості приїхати має, каже на тиждень, за сином і внуком скучила дуже. Нехай тільки свої кросівки не зніме біля порогу, разом з чоловіком змушу їх генеральне прибирання в будинку робити і змінювати мені побутову техніку!

Ну скажіть, це нормально з її боку?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page