Я рідна дочка, але так свою маму не використовую, як дружина брата, Ліда.
Совісті в неї зовсім немає.
Наша з Антоном мама мала важке життя. Спершу, десь біля п’яти років, вона доглядала за лежачим татом, після наша бабуся зовсім втратила зір.
Мама і за нею доглядала, возила по лікарях, а коли сказали що вже нічого не допоможе, то змирилися з такою долею. Бабуся була дуже побожна. Вона ніколи служби в церкві не пропускала. Коли вона вже зовсім не бачила, то мама, а інколи і я чи брат, возили бабусю до храму в неділю.
Тато нас покинув, коли мені було десять, а брату вісім. Він переїхав жити в село, яке знаходиться кілометрів за п’ятдесят від нашого міста, але бачились ми з того часу разів десять. В тата нова сім’я, діти. А ось мама заміж вдруге так і не вийшла.
Спершу нас з братом на ноги ставила, а потім вже не хотілося чужі шкарпетки прати, як вона любила говорити.
Ми з Антоном маємо своє житло, мама так і залишилася жити в своїй двокімнатній квартирі.
І в мене і в Антона є по двоє дітей. В мене хлопчик і дівчинка, і в брата, тільки в нього старша дівчинка.
Я працюю в офісі, тому як тільки молодша донечка пішла в садок, я відразу ж пішла працювати.
Чоловік також має роботу, він адвокат, і працює від зорі і до зорі.
Деякий час тому ми навіть мали няню, бо я не встигала забирати дітей.
Я ніколи не розрахувала на чиюсь допомогу, а завжди лише на себе.
Але наша невістка не така.
Ліда працює дома за комп’ютером. Вона не прив’язана до графіку роботи. Може роботу хоч в ночі робити.
Але перед нами усіма вона “корчить” велику робітницю.
При першій же можливості вони ниє мамі, своїй свекрусі, що не встигає дітям приготувати їсти чи поприбирати.
Мама вже не молода. В неї проблеми зі спиною, бо натягалася свого часу. Але невістці це не заважає. І ні, не подумайте, що вона лише дітей їй бавить, мама їсти готує, ходить за покупками і навіть прибирає квартиру сину і невістці. А вже коли треба, і онуків на гуртки водить, але це рідкість. В домі сина вона безкоштовна прислуга.
В цю суботу я купила ліки, які мама не могла біля себе знайти, також взяла на базарі полуницю, черешню, помідорів та огірків і хотіла вже до мами їхати. Добре, що додумалася перед тим їй задзвонити.
– Ні, ні! Тетянко! Мене дома немає. Я в Антона, якраз підлогу домиваю. Давай вже завтра зустрінемось після церкви.
Я була така зла, що не втрималася і набрала Ліду.
І ви знаєте, що вона мені відповіла на слова, що вона використовує мою маму? Що я просто їй заздрю, бо вона так змогла, а я сама все мушу робити по дому.
Я коли не встигаю, або ж не хочу, то викликаю клінінгову компанію. Мені б і в голову не прийшло старшу людину використовувати як безкоштовну робітницю.
Я вже все обдумала. Буду брату говорити щодо цієї ситуації. Але я все хочу при зустрічі організувати. Я це так не залишу.
Ну хіба я не права?
Автор -Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
