В той час, поки я лежала в стаціонарі , моя “дорога” свекрушенька встигла переоформити нашу з чоловіком, тільки-тільки куплену квартиру, на себе. Ввечері Ольга Дмитрівна якраз прийшла мене провідати. Я не стрималася, і висловила все, що думаю з цього приводу.
Півтора роки тому пішла з життя бабуся мого чоловіка. Вона залишила свою квартиру свекрусі. Свекруха вирішила продати квартиру і пообіцяла, що купить квартиру Богдану, моєму чоловікові та його сестрі Олені.
Згодом квартиру було продано. Свекруха одразу ж купила квартиру для своєї доньки та одразу ж її оформила на Олену.
А ми хотіли купити побільше квартири. Ми взяли кредит у банку і всі гроші віддали свекрусі для того, щоб вона додала свої гроші і тоді ми купили б нам хорошу і велику квартиру.
Квартиру ми вибрали, але так вийшло, що я потрапила до стаціонару. А коли мене виписали, то я дізналася, що квартиру вже куплено і всі документи оформлені на свекруху.
Коли я прочитала документи, я була просто здивована.
– А навіщо це ви зробили? – спитала я у свекрухи.
– Та нічого поганого в тому немає! Ви ще встигнете оформити цю квартиру на Богдана! Адже у вас є, де жити поки що. А цю квартиру ми здаватимемо! – відповіла мені свекруха.
Я попросила свекруху, якнайшвидше переоформити квартиру на чоловіка. Хоча я взагалі не розумію, чому вона спочатку цього не зробила.
Я вимагаю, щоб свекруха оформила дарчу, а інакше, я відчуваю, що ми квартиру не отримаємо взагалі.
Свекруха вже сама знайшла квартирантів та заселила їх у нашу квартиру. А тепер вона хвалиться перед усіма, що багата і здає квартиру квартирантам. Гроші, які вона отримує від квартирантів, вона нам, звичайно, не віддає.
Я була в цій квартирі лише один раз.
Я дуже шкодую про те, що ми довірили покупку квартири свекрусі. А свекруха навіть ключі від квартири не дає, а все робить за спиною.
Ми просто не знаємо із чоловіком, як її зупинити тепер. Ось що нам робити далі?
Фото ілюстративне
