fbpx

В той час, як на дачу навідався чоловік, я поралася на кухні, і доглядала за дочкою, що гралася поруч улюбленою “Лолою”. Як тільки Сергій відчинив ворота, до нього тут же підбігла Тетяна Валеріївна. Вона взяла його за руку, поцілувала, і вони удвох попрямували повз мене в дальню кімнату. Добре, хоч Сергій кивнув мені при зустрічі

В той час, як на дачу навідався чоловік, я поралася на кухні, і доглядала за дочкою, що гралася поруч улюбленою “Лолою”. Як тільки Сергій відчинив ворота, до нього тут же підбігла Тетяна Валеріївна. Вона взяла його за руку, поцілувала, і вони удвох попрямували повз мене в дальню кімнату. Добре, хоч Сергій кивнув мені при зустрічі.

У нас із чоловіком двоє дітей. Старший син, якому 12 років та молодша дочка, їй лише півтора роки. Живемо ми в місті, маємо свою квартиру, ми її брали в іпотеку, але дуже швидко виплатили. Звичайно, багатьом життя в місті здається дуже хорошим, але коли в ньому живеш десятиліттями, то дуже втомлюєшся. Батьки мого Сергія живуть у дачному селищі — там є великий будинок, є свій город і сад.

Тому тільки-но наступило літо, ми вирішили поїхати до них відпочити. Я мала залишитися на місяць з дітьми, а чоловік їздив би на роботу. Загалом, як тільки ми приїхали, свекруха видала мені одяг і сказала, якими будуть мої обов’язки. Загалом, я готуватиму їжу і прибиратиму будинок, займатимуся пранням.

Вона ж займатиметься городом. Незважаючи на те, що маю маленьку дитину, я погодилася. Не проблема, все зроблю. Звичайно, ще й перепитала у свекрухи не раз, може, все-таки треба їй допомогти на городі. Але вона сказала, що сама там впоратися.

Ну добре. Словом, робила я доручені мені по дому справи, а до десятої вже лягала спати, бо мені треба вкласти дитину, та й дочка буває прокидається серед ночі дуже часто, ниє, плаче, треба її годувати. І мені треба виспатися, щоб вранці прокинутися і приготувати для всіх їжу, стежити за старшим сином, прати одяг. Я думала, що все нормально. Хоча не раз бачила незадоволені погляди свекрухи. Звичайно, в той же момент я знову її питала, може піти з нею на город, допомогти там чим.

Може, треба щось полити чи перекопати, але вона все одно казала, що все нормально, допомоги не треба. Ну, я ж не телепат, щоб робити те, що вона хоче і вгадувати її думки. І ось приїхав чоловік на вихідні в черговий раз. Свекруха одразу ж потягла його до себе в кімнату, на розмову. Я помітила це і зрозуміла, що щось не те. Коли Сергій вийшов, почав мені розповідати, що його мати дуже незадоволена мною і взагалі, я не гарно поводжуся. Мовляв, я та ще ледарка та погана господиня, а також мама.

На городі їй не допомагала і навіть не виявляла бажання. За старшим сином не дивилася, того жалила  бджола. А їжу взагалі готую настільки погану, що навіть кури не стали б її їсти. Але хвилинку – я допомогу їй не раз пропонувала на городі. Їжу вона їла так, що мало не заливалася, поспішала з’їсти якомога більше, а за сином не встежила, бо саме підгузок дочці міняла. Загалом, зі свекрухою погризлися, того ж дня я поїхала. Більше до неї ні ногою, якщо вона мене не цінує, ще й обмовляє. Краще вже сидіти у місті.

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page