В той час, як сваха по закордонах вештається, я з онуками сиджу. Але нехай там. В неї своя голова є. Просто все так не буде. Відколи не сало мого чоловіка, я одна в квартирі занепала. А тут одного дня старша дочка Андріяна приїхала, і запропонувала мені “роботу”, від якої я не відмовилась. – Здоров’я є, а чому б і ні. Звісно, трішки мені соромно, але що поробиш – це життя!
– Близько шести місяців тому моє життя змінилося докорінно. Зараз, я щодня їжджу до доньки няньчити онуків. Я ходжу до неї як на роботу. Я з онуками сиджу з восьмої ранку і до вечора, іноді доводиться залишатися у доньки з ночівлею. Втомилася вже сильно. Донька платить мені наприкінці кожного тижня, а я й не відмовляюсь. Я впевнена, що роблю абсолютно правильно. Якщо хтось рік тому мені сказав, що я сидітиму з власними онуками за гроші, то я б не повірила. Проте життя зовсім непередбачувана річ.
Ми з чоловіком виховали двох доньок, вивчили, видали заміж. Старша донька вийшла у нас заміж дуже вдало: у її чоловіка свій бізнес, будинок у них двоповерховий, її чоловік дуже працьовитий і добре вихований. У другої доньки не все так райдужно: вона з чоловіком і маленькою дитиною живе в однокімнатній квартирі, яку вони взяли в іпотеку.
Кілька років тому мій чоловік пішов із цього життя у кращий світ. Я залишилася сама, мені доводиться виживати на крихітну пенсію. Зі здоров’ям поки що все добре. А тут у мене доньки почала дарувати мені онуків одна за одною, старша подарувала хлопчиків-двійнят, а молодша – донечку.
Свекрухи донькам відмовилися допомагати, так іноді приходять погратися з онуками на втіху. У старшої донечки Андріяни, свекруха за кордоном більше знаходиться, їй не до дітей, а у молодшої – ще працює, у неї старша донька теж має дітей, тому вона там більше часу проводить.
Якось моя старша дочка запропонувала мені сидіти з її дітьми за певну плату. Я спочатку відмовлялася, але вона мені сказала, що вона більше не може сидіти вдома і їй потрібно виходити чоловікові допомагати і якщо я не погоджуся, то вона няню найме. Їй садочок ще як мінімум рік чекати, а послуги няні їй обійдуться набагато дорожче, та це й чужа людина, раптом вона її дітей ображатиме?
Я подумала-подумала та вирішила погодитися. Я так хоч увесь час буду з онуками. Нічого витримаю рік, поки садок не почнеться. Старшу допомагатиму фізично, а молодшій фінансово. Тепер щодня я приїжджаю до дочки до восьмої години ранку і їду пізно ввечері. Іноді я і молодшу внучку забираю. Сидіти із трьома дітьми дуже непросто. Зате тепер я можу молодшій доньці грошима допомагати, тому що у її чоловіка зарплата невелика. Мені здається молодша знає, де я гроші беру, але і вона, і я мовчимо.
Для мене головне, що я хоч чимось обом дочкам допомагаю та й собі потроху відкладаю. Я не засуджую сватів за те, що вона відмовилася дітям допомагати, нехай подорожує, якщо для неї це головне, адже ніхто не знає, як життя далі скластися!
Фото ілюстративне
