В той день Максим був на якомусь святкуванні і прийшов додому у “веселому” настрої. Іншої б такої нагоди у мене не було. Тому як тільки прийшов час, я взялась до дії. І ви знаєте, все в мене вийшло. Правда, на всі сто відсотків я не впевнена, що таким вчинком я втримаю чоловіка під своїм “крилом”.
Я не знала як правильно вчинити в цій ситуації.
Розповідаю все по-порядку.
Мій чоловік Максим зізнався, що досі кохає одну жінку зі свого минулого. Хотів розлучатись і йти повертати її. Вона, що погано, вже розлучена і має сина, але добрі люди підказали мені, що в неї є “кохана” людина, і це не мій чоловік. Тому, не факт, що він їй ще потрібний. Але максим заявив: “Такі, як вона, люблять і чекають на все життя. Я знаю, що вона мене любить і чекає. А з цим чуваком “мутить”, щоби мені насолити”.
Я сивіла від цієї незрозумілої ситуації. Ледве вмовила Максима почекати місяць, подумати, що сказати дітям. Вони ще маленькі, один ходить у початкову школу, інший у садок. Наприкінці відведеного терміну вмовила його на “прощальну” близькість.
Він перед тим був на якомусь святкуванні, і прийшов додому “веселий”. Все пройшло за моїм заздалегідь спланованим планом.
Я відразу ж зрозуміла через декілька тижнів, що ношу під серцем дитину. Показала Максиму тест і сказала, що ми – доля один одного, що Бог проти нашого розлучення, коли посилає нам нову дитинку, щоб повернути нас один до одного. Чоловік був здивований, не те слово, і навіть замкнувся в собі на декілька днів. Та це нічого не змінило, на жаль. Він стояв на своєму!
Я плакала, просила не кидати мене і малюка, який ще не з’явився на світ. І Максим послухався мене. Наче й не було нічого. Така ж сім’я, той же домашній клопіт день у день, діти, живіт, що підростає. Максим поводиться добре. Вибачення за намір піти не просив. Але дуже дбає про мене. Як завжди, коли я в цікавому стані. Я сподіваюся, що все буде так, як хочу. Але іноді мені стає лячно.
Як Ви думаєте, Максим не піде, коли я приведу на світ дитинку?
Найбільше мене мучить те, що він з самого початку дуже ласкаво відзивався про цю жінку…
Дуже боюсь навіть припускати таку думку, що залишусь одна з трьома дітьми на руках.
А що б ви мені порекомендували?
Правильно я вчинила з третьою дитинкою? Чи все-таки я погарячкувала?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
