В цей час мені було байдуже, що Валера батько трьох дітей, я була закохана по вуха, і дивилась на наше майбутнє через рожеві окуляри. Почалось все зненацька. Спершу я думала, Валера й справді купається у ванній кімнаті, але прислухавшись зрозуміла,що це він так “маскує” телефонні розмови. Ввечері ми сіли за “круглий” стіл, і поговорили по душам.
Мені був 21 рік, коли я закохалася у Валеру, свого чоловіка. Валерій був старший за мене на 10 років, вже розлучений. Але мене це зовсім не бентежило. А ще в нього від колишнього шлюбу троє дітей. Я настільки була приголомшена почуттями, що готова була бути з Валерою за будь-яких умов.
Ми відгуляли скромне весілля. Щоправда, мій вибір не підтримали батьки. Ще до весілля мама не раз мені сказала, що я пошкодую, щоби добре подумала, що я роблю. Але я не стала її слухати. Я хотіла слухати своє серце.
І так, мама була права. Через два роки шлюбу почуття стихли, Валера став пропадати поза домом. До нього постійно дзвонив якийсь номер на телефон, він ховався у ванній, щоб поговорити і вмикав воду, щоб я не чула. А потім ще й підключилися закиди щодо моєї зовнішності, моєї не смачної їжі та всього іншого.
Я його просто не впізнавала. На четвертому році шлюбу я дізналася, що Валера ходив наліво. Не лише зі своєю колишньою дружиною, а ще з трьома жінками. А ще більше половини бюджету віддавав своїй колишній та дітям. А мені казав не правду, що його скоротили на посаді.
Після чергової “бурі” я вирішила подати на розлучення. Я приїхала до батьків і почала плакати на маминому плечі. Я чекала від неї підтримки. Але мама різко відсунула мене і стала вигукувати. Мовляв, я сама винна, що все так сталося, треба було її слухати.
А тепер вони не збираються з батьком допомагати мені. І взагалі, хто я така, щоб ось так серед ночі вриватися в їх дім та лити сльози. Мені було дуже важко. Хіба мати, яка любить свою дитину, так її дорікатиме? Так, я винна, але я просто хотіла підтримки.
Фото ілюстративне
