fbpx
життєві історії
В цій скромній країні все нас захопило. Ми відпочили і стали спокійно спати. Ми повернемося на нашу Харківщину, але трохи пізніше. Ми з чоловіком бездітна літня пара, в Узбекистані нас захоплює простота та доброта людей, бажання допомогти, щирість

В цій скромній країні, де ми опинилися у березні цього року завдяки запрошенню друзів, все нас захопило.

Ми відпочили і стали спокійно спати. Ми неодмінно повернемося на нашу Харківщину, але трохи пізніше.

Ми з чоловіком – бездітна літня пара, в Харківській області маємо квартиру, в ній живе зараз наша рідня з Донеччини. А самі ми я вже сказала, де.

В Узбекистані нас захоплює простота та доброта людей, бажання допомогти, щирість. Ми знову повірили, що у світі є багато добра, людяності, взаємної поваги.

Здається, ми тепер залежні від самси. За час нашого перебування в Узбекистані ми набрали кілька кілограмів. Все тому, що повз вуличну їжу неможливо пройти! Продавці ввічливі, усміхнені, а страви вражають тонким збалансованим смаком. Тішать і розміри страв! За смішні гроші тут подають воістину богатирську порцію.

У мене чоловік ніколи не любив цибулю, але самса в тандирі змусила навіть його звикнути до цього продукту.

Як легко дихається на вулицях Узбекистану. У повітрі витає дух якогось постійного свята життя. Зовсім немає людей із похмурими обличчями, так незвично. Мимоволі сам починаєш усміхатися у відповідь, настрій одразу ж змінюється на окрилений, натхненний.

Тут можна дуже довго мешкати на підставі тимчасової реєстрації, її необхідно просто продовжувати. Жодної мороки з візами! Щоб жити в країні приспівуючи, достатньо знати російську або ж англійську. Тішить, що ціни не підвищуються зі швидкістю світла. Гуляти в парках Ташкента – одне задоволення.

Є своя чарівність у маленьких відстанях, таксі коштує дешево. З таксистами завжди приємно вести бесіду, розмовляти, більшість з них підтримує Україну, кожен намагається допомогти, вкаже дорогу, дасть якусь маленьку, але слушну пораду.

Така участь людей незвична. Узбеки тепер у наших серцях назавжди.

Вперше за багато років життя мені так тепло, так затишно у листопаді. Теплий клімат цілющий. Здається, що після переїзду в Узбекистан я помолодшала навіть, зникло безсоння, стала урівноваженою і спокійною. Списую це на погоду, тепле повітря. Хочеться гуляти якнайдовше.

Душевність та чуйність жителів Узбекистану захоплює. Біля будинку, де ми живемо в Ташкенті, безліч магазинчиків та крамничок. Можна купити все потрібне начиння за копійки, тут же одяг за доступними цінами, послуги перукаря. Все поряд, дуже зручно.

Тут, як і в Україні, якісний Інтернет. Місцеві жителі шанобливо ставляться до приїжджих. Не перестаємо дивуватися їхній привітності та безкорисливій гостинності.

Приїхавши, ми одразу орендували квартиру. Все в ній було чудово, крім одного: пральна машинка була відсутня. Вирішила запитати у сусідки, де знаходиться найближча пральня. Бачили б ви мої очі, коли вона відповіла, що можна поки що скористатися її пральною машиною!

Ми з цією жінкою потоваришували, тепер часто спілкуємося, а ще вона навчила мене варити плов за всіма правилами. Тож по поверненню в рідну країну частуватиму ним рідних і друзів!

Миру нам всім і щастя.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.