В Україні я працювала в ресторанному бізнесі, поки не втратила все в березні. Моя сестра на той момент вже 7 років жила в Італії, біля Неаполя. Віка сказала мені хапати дитину і їхати, мовляв, не пропаду у них.
Що я вам скажу: живемо, складно, вчимо мову, але донечці подобається – почала вивчати світ італійської моди, мова їй дається.
Я ж влаштувалася завдяки сестрі у свою сферу – ссферу харчування, для мене це цікавий досвід. Я сприймаю життя тут саме як досвід: повернемося, і всі корисні навички і знання застосуємо в Україні.
Так от, я була, між іншим, вельми здивована, що майже всі оті наші уявлення про італійську кухню виявилися помилковими!
Не новина, що вже давно страви італійської кухні користуються заслуженим визнанням і у нас. Проте я побачила на власні очі, що наші уявлення про справжню їжу мешканців Апеннінського півострова дуже розходяться з реальністю.
І хоча у наш час інтернету і глобалізації познайомитися з будь-якою культурою світу досить легко, та ми продовжуємо жити у полоні міфів.
Хочу вам розповісти саме про популярні помилки про кухню в сонячній Італії, які мені особисто ще недавно здавалисяправдою.
Ось, на приклад, ми знаємо, що якщо замовити пепероні, то їй принесуть піцу з ковбасою. Але так відбувається лише у нас. Адже якщо це замовлення ти зробиш в Італії, то офіціант подасть піцу зі шматочками солодкого перцю, ніякої ковбаси там не буде і близько!
Хоча і на Апеннінах можна скуштувати звичні для нас коржики з гострою ковбасою. Для цього можна замовити, наприклад, pizza alla diavola.
Місцеві запевняють, що найсмачнішу піцу тут можна скуштувати лише ввечері. Справа в тому, що готують таку страву у печах на дровах, а це вимагає чимало часу для розігріву.
Причому навіть у великій компанії слід замовляти кожному окрему піцу, адже в Італії не прийнято ділити велику страву на шматочки, як часто роблять у нас. Тягати шматочки можна тільки дітям, які через вік не зможуть поодинці подужати навіть найменшу піцу.
Не все гладко і з нашими уявленнями про пасту «Карбонар». Адже у нас ця страва подається із вершками та пармезаном. Хоча в цьому pasta alla carbonara немає ні першого інгредієнта, ні другого. І оригінальна страва є пастою з беконом і яйцем, причому все може бути зверху посипане твердим овечим сиром. Ось так.
Уважно в Італії ставляться і до напоїв під час їди. У більшості випадків допускається запивати їжу тільки водою, ніякого чаю або кави.
Хіба що піцу можна запивати не звичайною, а газованою водою. А тому готуйтеся дивитися на здиваного офіціанта, коли до умовної пасти або стейку попросите «щось, щоб запитати».
Недозволено і поливати пасту кетчупом, адже це вважається чи не особистою образою шеф-кухаря. До того ж, для італійця паста – самостійна страва, а не гарнір, як у нас. Тому її не замовляють до м’яса.
Не дивно, що справжня італійська паста здається несмачна нашим гурманам, які звикли бачити в цій страві і соуси, і м’ясо.
Італійці не снідають яєчнею з беконом, як багато хто вважає. В Італії впевнені, що яйця – надто важкий продукт, який точно не підходить для ранкової трапези. Тому такі страви призначаються на сніданок хіба що для туристів.
Місцеві жителі обходяться вранці чашкою кави з запашною випічкою. До речі, капучіно італійці теж п’ють тільки вранці, адже молоко, що міститься в напої, довго засвоюється, через що його небажано пити вдень або тим більше ввечері.
От я і зробила для себе висновок, що ми не просто скопіювали страви італійської кухні, а вдосконалили їх на свій смак. Але в результаті вийшла їжа, яка лише віддалено нагадує італійську. І звикнувши до неї, ми вже не маємо великої любові до справжніх італійських страв, адже вони здаються нам трохи несмачними.
Я дуже скучаю за маминим борщиком і вареничками, солонисми огірочками і смаженою картопелькою.
А що ви думаєте із цього приводу? Чи можна пити те ж капучино в обід?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
