Валентині Андріївні через два місяці мало виповнитися п’ятдесят. Разом з чоловіком прожили щасливих 25 років, не вистачало їм лише одного – дитинки. Того дня жінку так розболівся живіт, що до поліклініки не в силах було дойти, прийшлось викликати швидку. – Він ось-ось з’явиться! На балаканину немає часу. – Хто з’явиться, лікарю? Ви чого? В мене вже давно цього немає!

Валентині Андріївні через два місяці мало виповнитися п’ятдесят. Разом з чоловіком прожили щасливих 25 років, не вистачало їм лише одного – дитинки. Того дня жінку так розболівся живіт, що до поліклініки не в силах було дойти, прийшлось викликати швидку. – Він ось-ось з’явиться! На балаканину немає часу. – Хто з’явиться, лікарю? Ви чого? В мене вже давно цього немає!

***

Валентина Андріївна була розгублена – вона не розуміла, про що їй кажуть лікарі. Сьогодні вранці їй стало погано – розболівся живіт. Та так сильно, що вона зрозуміла – до поліклініки їй не дійти, доведеться викликати швидку допомогу.

Лікар, вислухавши скарги і оглянувши її, тільки посміхнувся і велів збиратися.

Валентина Андріївна дуже здивувалася, коли зрозуміла, що швидка допомога заїхала на територію будинку, але потрясіння чекало її попереду – лікар приймального покою, оглянувши її, сказав, що малюк ось-ось з’явиться і їм потрібно якомога швидше підніматися. У жінки почалось щось дивне:

Так що у вас за жарти такі? Так у мене майже рік як немає! Допоможіть мені, мені ж дійсно боляче.

Настала черга лікаря дивуватися – він не очікував, що майбутня мама не знає про свою дитину. Втім, це можна було пояснити її надмірною вагою і відсутністю дітей. Але розбиратися  не було часу – вже показалася гoловка, часу немає не те що на обстеження, навіть на розмови.

Валентину Андріївну підняли в зал і через кілька хвилин на світ з’явився міцний хлопчик, який басистo закричав. Поки дитячі лікарі оглядали дитину, акушерка щось сказала лікарю, а Валентина Андріївна знову відчула бiль. А ще через п’ять хвилин слідом за братиком народилася і дівчинка.

Валентина Андріївна весь цей час перебувала в якійсь прострації і просто мовчки виконувала вказівки медперсоналу.

Але їхні побоювання не виправдалися – приблизно через пів години жінка попросила показати малюків і розплакалася. Від радості. І в цей самий час в приймальному покої плакав від щастя новоспечений батько.

Вони двадцять п’ять років намагатися стати батьками, змирилися з невдачею, а тепер у них є і син, і донька.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!