Хтось мені неодмінно поспівчуває. Хтось скаже або подумає, що я погань остання. А сама я не знаю вже, що мені робити. Розповім все чесно та відверто.
Життя моє вирувало завжди. Рано вийшла заміж, а потім пережила зраду чоловіка, розлучення. Минув якийсь час, і я зустріла людину. Дуже хорошого, гарно чоловіка, Валерія. Він одразу знайшов контакт із моєю донькою, з батьками. Валерій дуже добрий щедрий.
І я йому відповідала тим самим – любов’ю і турботою. Я жила ним: фільми дивилася тільки ті, що любить він, передачі теж. Він спати – і я за ним йду. Він у гостях не сидить, втомився, наприклад, з моїми родичами, і я пішла з ним. У мене тільки його турботи в голові насправді були, його життям жила.
Його думка – єдино правильна. Я повністю у ньому розчинилася. У рота йому заглядала. Хоча мій характер то й не такий, я сама собі дивувалася. Як приворожив. Мої усі родичі теж були вражені. Вони всі його дуже любили та люблять, поважають. Він, звичайно, не ідеальний, але все ж таки хороший.
Єдине “але”. Валерій одружений. Розлучатися не буде – відразу мене попередив. Дружина спокійнісінько з дитиною живе в іншому місті, не працює і в вус не дме, або вдає. Я згодом зробила висновок, що їй так добре. Гроші він їй привозить раз на місяць, у гості приїжджає до дитини – і все. І так п’ять років! Живе він у мене. І його, і мене все влаштовувало.
З часом я почала розуміти, що в мене теж має бути моє Я, мої бажання, мої турботи. Стала ловити себе на думці, що коли він їде у відрядження – я відпочиваю, стаю знову собою. Проте не перестаю його любити.
І ось півтора року тому почалася темна смуга. У Валрія виникли проблеми з бізнесом, продав будинок, набрав купу кредитів – нічого не допомагає випливти знов на поверхню. Я підтримую як можу і морально, і матеріально. На мене оформлено купу кредитів, на мою сестру. Моїм батькам він винен. Дружина його так і не працює, незважаючи на фінансовий крах.
Недавно Валера влаштувався на роботу. Платять йому дуже мало, все дружині віддає, тому просвіту немає. У мене дочка цього року школу закінчує, і я поняття не маю, як я її тягтиму. Тут і мої батьки переживають, хоча мені ні в чому не дорікають.
Я Валері ні в чому не дорікаю, навпаки намагаюся підтримати. Але є ще зміни в нашому житті, вірніше, в мені.
Я покохала іншу людину. Не багатого, не одруженого. І він мене кохає.
Почала я метатися. Думала – пройде, але ні. Коханий моє наполягає на припиненні стосунків зі співмешканцем моїм з кожним днем все більше і більше. А я не знаю що і робити. Обманювати Валеру не можу, втомилась. Тим більше, що він щось відчуває і розуміє, говорить мені: “Ти інша, ти змінилася, скажи чесно, у тебе хтось є?”.
Водночас Валерій почав останнім часом проявляти до мене більше уваги і турботи, хоча раніше був як більшість чоловіків, холодний і байдужий. Зараз же – постійні слова кохання та ніжності.
Ну ось так він мене допитався одного разу і сказала я йому правду. Зізналася, що є інший, просила вибачення. Попросила піти.
Що тут почалося! Вся ніч у розбірках, але в результаті – пішов. Забрав речі. Періодичні дзвінки і сльози не припиняються, каже, що все мені простить, аби я повернулася. Дзвонить весь час моїй сестрі і плаче, що не зможе жити без мене.
Я відчуваю себе такою поганою. Я зрадила людину. Але що мені робити, якщо я його не люблю більше! Я його поважаю, ціную, але не кохаю!
Але розумію, що пропаде він без мене. Я благаю Бога дати мені сили і все це витримати! Плачу кілька днів поспіль. Мені дуже шкода. Прошу небо дати мені сили ухвалити правильне рішення.
Не жалійте мене, а просто допоможіть мені доброю порадою. Я справді не знаю що робити!
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.