Оля жила сама у великому будинку з котом і собакою. Донька вчилася у Києві і навряд чи вернеться додому.
А Олі хоч і 45 на носі, а так хотілося мати ще одну дитинку, щоб не бути самотньою. Тому найближчим подругам сказала, що проведе ніч з першим-ліпшим чоловіком, який не буде їй огидним.
Ним виявився незрозумілий тип в сумнівній компанії біля будинку, де Оля знімала офіс. Ніби безхатько, але одягнутий акуратно і стрижка стильна. Коли пройшла повз – відчула запах дорогих парфумів. «Здалося, напевне», – подумала й зупинилася біля галасливого чоловічого натовпу.
– Ей, чоловіче! Хочете заробити? Є справа.
Незнайомець допитливо глянув на шикарну жінку і слухняно поплентався за нею. Вести мужика з вулиці додому було б уже геть нерозумним вчинком. Тому домовилася про зустріч на завтра.
– І приодягніться трохи ліпше. Грошенят підкинути?
– Та ні, пані. Гардеробчик оновимо, будьте спок!
Він ще не знав, яку роботу запропонує йому ця мадам. Цікавість просто розпирала, але себе не видав. Наступного дня прийшов у костюмі і навіть краватку якусь начепив. Безхатьком від нього не пахло. Олю мучило одне: чи не має проблем зі здоров’ям? Не чай же з ним пити збирається, а дитину робити! Тому озвучила вголос свої сумніви. На диво, чоловік відреагував спокійно:
– Вам довідку треба чи на слово повірите? Можна питання: а що, такий напряг з мужиками чи, може, побилися з подружками об заклад?
– Просто хочу дитину. Ви мені сподобалися. Я заплачу, – випалила, заливаючись від сорому рум’янцем.
Вона, успішна багата жінка, знімає на вулиці чоловіка… Та відступати нема як. Або пан, або пропав. Почувши пояснення розпашілої від стиду жінки, кавалер мовчки поплентався за нею до готелю…
Одна ніч кохання на замовлення виявилася результативною. А майбутній татусь раптом зник з території, де тусувався з безхатьками. Він прийшов у її офіс з величезним букетом рожевих троянд місяців через п’ять так само зненацька, як і щез. Весь такий крутий, з голочки одягнений. Оля ледь зі стільця не впала:
– Що, виграли в лотерею мільйон? Чи, може, ще якась багата дама скористалася вашими послугами?
– Свій мільйон не виграв, а чесно заробив ось цими руками і цією головою. А багаті дами мене не цікавлять. Хіба що ви, Ольго Павлівно. До речі, як почувається мій спадкоємець? – запитально подивився на неї і розсміявся.
Те, що почула далі, справило на ошелешену жінку ефект бомби. Бо Сергій виявився не тим, за кого себе видавав. Він був людиною геть не бідною. Поважний керівник, має хороший бізнес. І все у нього є: дім, авто. І сім’я була. Колись. Що він робив у дворі з безхатьками? Просто спілкувався з людьми. Вони такі ж, як і він:
– Моє дитинство було дуже цікавим. Щоліта, як тільки віддзвенить останній дзвінок, мама відправляла мене на канікули. Куди? Нікуди. Просто казала, щоб їхав і вертався на Перше вересня. У селі жила бабуся, але там мені було нецікаво. Я сідав на перший-ліпший потяг і мандрував. Так об’їхав майже весь колишній Радянський Союз. Вертався додому перед початком навчання і йшов до школи. І так з року в рік. У мами було своє життя, у мене – своє. Я їй не заважав. Після армії взявся за розум, вивчився в інституті, став поважною людиною, як бачиш. Все, як у людей: дім, дружина, діти. Але час від часу я брав відпустку і жив так, як безхатьки. Запрошував інколи їх додому, щоб помилися, привели себе в порядок, годував. Моя дружина цього не розуміла, тому ми розлучилися. І тепер я живу так, як мені хочеться. Ось тебе зустрів. Ти мене здивувала! Відважна жінка. Я знаю, що у нас буде син. Це чудово, бо там у мене дві доньки. Ну то як, готова взяти в чоловіки бомжа-мільйонера? Май на увазі, я знову можу забомжувати…
Оля не стала перепитувати, звідки він знає про сина. Хоч ще нікому не казала про результати УЗД. У її Юльки буде братик. І, схоже, ще один татко…
Автор – Олеся Вересковець, “Вісник”
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
