fbpx

– Варто було мені купити собі що-небудь, як сестра брата тут як тут. «Ой, яке гарне плаття! У понеділок одягну його на лекції, однокурсниці лопнуть від заздрості!» Я їй пояснювала, що плаття куплено на весілля до сестри. У відповідь чула: «Інше одягнеш! У тебе багато суконь. У мене ж немає людини, якого можна доїти, як ти доїш мого брата!»

Не секрет, що часом сестри чоловіків – ті ще штучки. Буває, що кожна обновка дружини тут же прикидається на себе і випрошується. А буває  і зовсім береться без дозволу.

«Позич!» або «Дай поносити!» – досить поширене явище. Сукні, прикраси або сумочки – так все, на що ляже загребущий погляд. А ось у Світлани, героїні цієї історії, сестра брата позичила на вечір… чоловіка.

– Яна – розбалувана дівчинка. Улюблена молодша дочка, на хочушкі якої працювала вся родина. А як свекра не стало, лавочку прикрили: зарплата свекрухи в рази менше, ніж приносив в конверті її чоловік. Останні роки Яні не перепадає нічого: ні дорогих телефонів, ні модного одягу, ні грошей на кишенькові витрати. – розповідає Світлана.

Яна вчиться заочно. Підробляти дівчина і не намагається. Вона вважає за краще чіплятися.

– Варто було мені купити собі що-небудь, як Яна тут як тут. «Ой, яке гарне плаття! У понеділок одягну його на лекції, однокурсниці лопнуть від заздрості!» Я їй пояснювала, що плаття куплено на весілля до сестри. У відповідь чула: «Інше одягнеш! У тебе багато суконь. У мене ж немає людини, якого можна доїти, як ти доїш мого брата!»

Коли Світлана купила собі машину, заздрості Яни не було меж. Молода сестра брата зі шкіри геть лізла, намагаючись випросити у старшого брата машину його дружини собі в дар.

– Чоловік її тоді серйозно образив, як слід накричав. Вона з нами майже півроку не розмовляла. І це був найкращий час, за весь час мого шлюбу. Ми з Мішею зійшлися, коли Яна школу закінчувала. Зібрали її на випускний, все оплатили. А вона, на гроші що мала, напоїла весь клас. Я її тоді вночі з поліції забирала, разом з матір’ю чоловіка. Скільки я тоді про себе приємного дізналася. І брата вкрала, і гроші його стали тільки в мою кишеню текти. Мені було образливо. Я отримую більше, ніж Міша. І бюджет у нас роздільний був, він так вирішив.

Неприязне протистояння все наростало. Дрібні капості, на кшталт підкинутих в квартиру Світлани та Михайла чужі семейники і попсований одяг, стали приводом закрити перед сестрою двері квартири.

– Чоловік з сестрою бачився на нейтральній території і чітко тримав дистанцію. Жебрацтво набуло сучасну форму: моя сторінка в соціальній мережі ретельно оглядалася і писалося повідомлення «Хочу цю блузку!». З прикріпленою моєю фотографією.

Світлана випадково виявила у чоловіка в телефоні повідомлення від Яни: ,,Привіт я йду на день народження до Зої з п’ятого курсу. Там все будуть з хлопцями своїми. А я одна, як дура, мене мій кинув. Сходи зі мною. Ну будь ласка, братику, ти у мене найкращий!”

Довгі вмовляння, згода Михайла. Домовленість піти в клуб «Сяйво» в п’ятницю. Як її хлопцем.

– Я прибрала телефон відразу. Вдала, що ні про що не знаю. Того вечора оловік подзвонив і сказав що затримається на роботі. Але я-то знала про його плани! Мовчати не стала, сказала, що знаю куди він зібрався. «Я просто допоможу сестрі. І все. Буду пізно», – відповів мені чоловік.

Я зібралася, трохи випила для хоробрості і поїхала в цей клуб. Чоловіка я знайшла майже відразу – він розсівся на червоному дивані за столиком, в оточенні молоді. А на колінах у нього сиділа Яна. З боку це виглядало так огидно, тулилася Яна до Міші явно не як сестра. Мене мало не знудило, я поїхала додому і лягла спати. Вранці я стала збирати речі.

– Що тут такого? Брат виручив сестру! Будь на його місці вчинив би так само! – дивувалася свекруха Світлані.

– Світлано, так як ти не розумієш? Яна погрожувала кинути навчання! У мене не було вибору! – вмовляв дружину Михайло.

– Повернула ж, в цілості й схоронності! Позичила всього на вечір, – сміючись говорила Яна.

А Світлана зібрала речі і подала на розлучення.

– Я чекаю на дитину. Спочатку була твердо впевнена – Міша про це не дізнається. Зарплата у мене пристойна, декретні хороші будуть. Жити є де – дякую бабусі. А потім я почала сумніватися. Начебто, батько повинен знати про те, що скоро він стане батьком. Але з іншого боку, не хочу мати нічого спільного з цією сім’єю. Я не знаю, як вчинити.

Розповім все Міші, помиримось – я дійсно люблю чоловіка. А від Яни нікуди не дітися. Що вона в наступний раз придумає? Погрожуватиме? Вона знайшла спосіб маніпулювати братом. І я боюся, що свого Яна не упустить. Я заплуталась. Порадьте мені що-небудь, допоможіть. Я кілька місяців живу в підвішеному стані. Сил більше немає. А як буде правильно – не знаю.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page