fbpx
життєві історії
– Вася, тепер ти – завидний жених з перспективним спадщиною. І я не дозволю тобі одружуватися на цій дівчині. Нехай вона пошукає щастя в іншому місці – тут їй нічого не світить. Живіть поки, потім зустрінеш порядну дівчину, одружишся. Тим більше, ти зібрався брати іпотеку. Ти її виплатиш, а ця твоя потім тебе без житла залишить. А якщо ти підеш мені наперекір і зіграєш весілля, я позбавлю тебе спадщини

Ми з Васею, моїм хлопцем, були разом 5 років. Я дуже хотіла заміж і дитину, а ось Вася не хотів одружуватися. Точніше, Вася якраз і хотів. Але ось його мама, Зоя Вікторівна, зовсім не горіла бажанням, щоб її єдиний син обзавівся законною дружиною і справи все для того, щоб шлюб не відбувся.

Перший раз, про можливості нашого шлюбу, заговорила бабуся чоловіка на своєму ювілеї:

– Коли вже одружитеся? На весіллі хоч погуляти, наостанок. Та й до правнука дожити хочеться. Як зберетеся мені прабабусею зробити, відразу квартиру свою вам подарую.

Зоя Вікторівна, почувши слова своєї матері, аж зблідла. Вона процідила крізь зуби:

– Не бувати весіллю!

Цікавим було те, що її більше розбудовувала перспектива не отримати квартиру у спадок від матінки, ніж шлюб Васі. Васі була прочитана лекція про наслідки такого необдуманого вчинку, як ранній шлюб. (Ранній тому, що ми тоді ще тільки рік зустрічалися, а не через вік.)

Ми, якщо чесно, взагалі тоді про шлюб не думали. А ось про спільне проживання ми задумалися і зняли квартиру.

Коли Вася збирав речі, Зоя Вікторівна влаштувала цілу циркову виставу. Вона плакала, хапалася за серце, хапалася за сина, виривала у нього з рук речі і розкладала їх назад. Вона встала в отворі вхідних дверей, вперлася руками в косяки і кричала:

-Не пущу!

Незважаючи на все це, переїзд все-таки відбувся. Ми обоє працювали, непогано заробляли, і за кілька років зібрали суму, що дозволяє нам задуматися про придбання свого житла за допомогою іпотеки.

Бабусі чоловіка, на той час нестало вже, свекруха отримала її житло у спадок. «Квартирних» перешкод для нашого шлюбу більше не було.

Ми з Васею, як 2 дурня, прийшли в гості до Зої Вікторівні за «материнським благословенням», а в підсумку, були обкладені триповерховим великим і могутнім. Якщо прибрати всю нецензурщину з промови свекрухи, то вийшло приблизно наступне:

– Вася, тепер ти – завидний жених з перспективним спадщиною. І я не дозволю тобі одружуватися на цій дівчині. Нехай вона пошукає щастя в іншому місці – тут їй нічого не світить. Живіть поки, потім зустрінеш порядну дівчину, одружишся. Тим більше, ти зібрався брати іпотеку. Ти її виплатиш, а ця твоя потім тебе без житла залишить. А якщо ти підеш мені наперекір і зіграєш весілля, я позбавлю тебе спадщини.

Розумом я Васю розуміла: зі статистикою розлучень в нашій країні, дійсно була велика ймовірність нашого розлучення через кілька років. Припустимо, Вася не послухав маму і одружився.

У підсумку: розлучення, відсутність 2 квартир у спадок, у власності у Васі тільки половина іпотечної квартири, де можлива присутність аліментів. При такому розкладі, я б і сама ризикувати не стала.

І якщо розумом Васино рішення я зрозуміла, то на серці шкребли кішки. Так, на серце, не в душі. Мені було трохи прикро, що Вася зробив вибір на користь перспективи отримати нерухомість, а не на користь улюбленої жінки.

Чере 3 місяці, я побачила на тесті 2 смужки. Я давно хочу дитину, мені вже 28 років. І я вирішила народжувати, і плювати мені, що скажуть Вася і його мама. А Зоя Вікторівна сказала:

– Дитина – не привід одружитися.

Поки свекруха лютувала, зовсім не зраділа новинами про швидке батьківство сина, на мене звалилося дядькове спадок: двушка в центрі і деякі накопичення. Дядько був братом моєї мами, сім’ї у нього не було. І мене здивувало те, що він все заповів мені, а не своїй сестрі.

Коли я перестала бути «біднячкою», свекруха стала сама наполягати на швидкому шлюбі. Вона зволила видати горезвісне «благословення», а Вася зробив мені пропозицію.

Вагітність, швидке заміжжя – мої мрії збувалися. Та ось тільки тепер, виходити заміж не хотіла я. І причиною тому були слова свекрухи:

– Так. Одружитеся, квартиру продаси, накопичення додасте, іншу купите. А то буде мій син в чуже житло вкладатися, а ти його потім стусаном під п’яту точку виставиш. У подружжя все повинно бути загальне.

Я поговорила з Васею про те, що весілля не буде. Пояснила, що тепер у мене є та сама причина для відмови від шлюбу, що раніше була у нього. І додала, що тоді я його зрозуміла, тепер його черга.

Вася зібрав речі і переїхав жити до мами, наостанок обізвавши мене меркантильною. Ось так виходить: свекрусі і її синочкові – можна бути меркантильними. А вагітній жінці, що піклується про те, щоб її дитині було де жити – не можна.

Відразу після Васиного поступку, мені подзвонила Зоя Вікторівна і виливши на мене відро бруду, додала:

– І з дитиною своїєю нагуляною, навіть близько до нас не підходь! – і кинула трубку.

Так ось, якщо чесно, не дуже то й хотілося. Навіщо моїй дитині такі хитрі й нахабні родичі?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page