Василь, нинішній чоловік, у мене хороший, добрий, турботливий, діток дуже чекає. Але ось сім’я у нього…
Передісторія: заміжня я вдруге, в першому шлюбі свекрухи не було.
Зараз я не працюю 2 місяці, а у Василя немає можливості змінити роботу на більш оплачувану, оскільки живемо в сільській місцевості. Тому оводиться складно.
Мої батьки для мене найближчі та найрідніші люди! Вони зі шкіри геть лізуть, щоб нам легше жити було, і я розумію, що вони всероблять і навіть більше. Вони живуть заради нас і майбутніх онуків, обоє працюють. Мій тато недавно знайшов чоловіку трохи кращу роботу, до цього взагалі копійки були. Буває, що і продукти нам купують, і за машину кредит моя мама оплачує за нашу, і гроші дають…
У тій родині все по-іншому. Василь до 26 років віддавав зарплату мамі, щось брав звідти, але основне йшло на їхні потреби. І свекруха, і свекор працюють, вона ще й на пенсії. Допомоги нам звідти ніякої, вони його ще й з машиною обдурили.
Мама Васі телефонує йому або мені щодня і ниє про все і про всіх у селі, як їм важко, а як і на що живе її син – її ніяк не турбує, на онуків майбутніх теж байдуже.
Я не можу їх любити, немає за що. Я вдячна цим людям за сина – і все! Мені голову морочать постійно, нечемні, нетактовні… Я не готова спілкуватися з ними, я їх не розумію. Мені прикро до сліз! Чому я повинна однаково ставиться до моєї сім’ї, які часто собі в чомусь відмовляють заради нас, і до його, які живуть тільки заради себе?!
Василь на таку мою позицію ображається, сваримося часто. Заспокоюю себе тільки тим, що ці люди не варті моїх сліз і здоров’я моїх майбутніх дітей.
Але у мене немає сил більше все це терпіти. якщо чесно. Свекри ще й незадоволені, що ми до них не приїжджаємо і я їм не дзвоню сама! Так нам нема, на чому, і нема, на що до них кататися! Поки мама платить кредит за машину, машиною коритуються мої батьки.
Свекруха Галина Орестівна обговорює нашу сім’ю з усіма своїми численними родичами, розповіла всім, хоча її просили не говорити, про те, що я при надії, та ще й у кольорах описувала незнайомим мені людям, як я почуваюся, а вони мені надзвонювали і сміялися… Я не знаю, що мені робити, яквберегти свою родину, бо батьки Василя роблять все, аби ми не були разом.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
