Вчора чекав дружину раніше з роботи, бо й сам збирався звільнитися раніше. Дзвонить Соня: – Слухай, з роботи будеш повертатися, купи сосиски або котлети. Я затримаюся трохи, як приїду, пюрешечку зроблю.
Купив котлети, приходжу додому, знову дзвінок:
– Що купив? Котлети? Я запізнююся трохи, посмаж поки що їх, я, як приїду, пюрешечку зроблю.
Посмажив котлети, знову дзвінок, Софія:
– Посмажив? Молодець. Поки я збираюся, почисти картоплю, приїду приготую, зварю, потовчу і заправлю маслом, смакота буде!
Хвилин через 10 дзвінок:
– Все, Микитко, виїжджаю, постав варитися картоплю поки що, щоб час не гаяти.
Ну добре, картопля доварилася. Сам дзвоню Софії, вона:
– Я під’їжджаю, ти масла вершкового і молока додай і потовчи все, я вже хвилин через 5 буду.
Сидимо вчора, фільм дивимося, вечеряємо пюрешку з котлетами. От чую, каверза тут якась прихована.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
