fbpx

Вчора до мене на розмову прийшла майбутня сваха, і я тепер за голову хапаюся, адже треба якось донечку від цього весілля відговорити, бо життя їй не буде з такою свекрухою і її вимогами! діти наші вже живуть разом у квартирі, яку подарували сину свати, а весілля вже через тиждень! Я  намагалася Людмилі пояснити, що моя дочка не створена для кухні, що зараз таке життя, що все готове можна купити, а вівсянка, яку готує вранці дочка – дуже корисна. А вона своє: “Навчіть свою дочку бути господинею!” В холодильнику – тільки кефіри й фрукти, іноді яйця бувають, але не більше

Ми з чоловіком і дочкою з Києва. Донечка Ауріка у нас з Романом одна, більше Бог діток не дав. Та ми не засмучувалися, адже у нас виросла чудова дитина. Дитинство в доньки було безхмарне, адже вона мала все потрібне, плюс нашу любов і турботу. Ми з чоловіком не багаті, але маємо свою квартиру, машину і нормальні роботи, ні в чом не потребуємо.

Коли Ауріка була маленькою, ми всіляко займалися її розвитком, старалися, щоб у неї проявлявся інтерес до всього прекрасного: Ауріка малювала, грала на скрипці, танцювала, займалася плаванням і гімнастикою, плела з бісеру, ліпила з глини, багато читала і добре вчилася, в шкільні й студентські роки їздила в інші країни на екскурсії.

Так і виросла наша дівчинка, отримала освіту. Ауріка дуже творча, різностороння, сучасна молода жінка, їй зараз 27 років. Вона продовжує займатися спортом – практикує йогу, правильно харчується. Ще недавно вона жила з нами, вже кілька років працює графічним дизайнером з візуалізації. І ось недавно Ауріка зібралася заміж.

З Андрієм вони разом вже три роки, познайомилися на роботі – Андрій працює в компанії, яка замовляла у нашої дочки якийсь проект. Молодий чоловік нам сподобався, ми з Романом не мали нічого проти їхніх стосунків. Видно з усього, що між дітьми дійсно справжні почуття, тому ми за дочку лише раділи.

Кілька місяців тому діти стали жити разом у квартирі Андрія, яку йому подарували батьки. Вони самі там за власний кошт зробили сучасний ремонт, я була кілька разів в гостях – дуже затишно вийшло. Та й не дивно – у Ауріки чудовий художній смак, та й освіта відповідна.

А згодом діти оголосили нам, що вже подали зайву ан розпис і замовили ресторан для найближчих людей – вони вирішили узаконити свої стосунки й побратися, стати справжньою родиною і думати вже про діток, поки ще молоді. Все необхідне для старту сімейного життя вони мають, обоє працюють.

Ми були дуже раді за них, і думали, що наші майбутні свати також. Але вони то може й раді, от тільки  мають до нашої дочки купу претензій. Вчора до мене на розмову прийшла майбутня сваха, і я тепер за голову хапаюся, адже треба якось донечку від цього весілля відговорити, бо життя їй не буде з такою свекрухою і її вимогами!

Як я вже сказала, діти наші вже живуть разом у квартирі, яку подарували сину свати, а весілля вже через тиждень! Виявилося, майбутня свекруха моєї дочки дуже часто заглядає до молодят і кругом пхає свого носа. І Людмила прийшла мені сказати, що моя Ауріка дуже погано господиня.

Сваха як не прийде до них – Ауріка або в ноутбуку за роботою, або з тренером йогою займається, або спить, або на прогулянці, або каву  ганяє і книжку читає. Прибирати до них якась жінка приходить, бо Ауріка сама не хоче цього робити. На думку свахи, цене нормально!

А ще моя дочка нічого не готує, в холодильнику – тільки кефіри й фрукти, іноді яйця бувають, але не більше. Вони переважно з Андрієм харчуються по кафе, а вранці Ауріка вівсяні пластівці з фруктами на кефірі їм обом робить. Ніколи не варить перших страв, а це взагалі не припустимо, вважає мати мого майбутнього зятя.

Я  намагалася Людмилі пояснити, що моя дочка не створена для кухні, що зараз таке життя, що все готове можна купити, а вівсянка, яку готує вранці дочка – дуже корисна. А вона своє: “Навчіть свою дочку бути господинею! Готувати. прибирати! Мені така невістка не потрібна, які ні палець о палець по господарству зробити не може і не потурбується про мого сина!”

Звичайно, я нічому донечку вчити не буду, вона вміє все необхідне, а їсти – це взагалі не найважливіше в житті. От тільки я тепер переконана, що моя Ауріка варта більшого, що у цьому шлюбі вона буде нещасною, що вони її за гноблять. Тому я маю твердий намір, поки ще є трохи часу, відмовити дочку від цього шлюбу і повернутися додому.

Я вважаю, що людей люблять не за вміння борщ варити чи пельмені ліпити. І на скільки я розумію, Андрія Ауріка цілком влаштовує, але йог мама моїй дочці спуску не дасть, і я зроблю все можливе, щоб захистити свою дитину. Знайде іншого, у неї все життя ще попереду!

Автор – Олена М.

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page