Вчора Іванка прийшла до мене на чай ввечері і розповіла історію, в яку мені важко повірити. Прокинулась вона вночі від того, що по всій кімнаті були розпилені улюблені її парфуми, які так любив Василь. Та так сильно, а Іванка говорить, що вже давно ними і не користувалась, тому здивована була, як це могло трапитись, адже в будинку окрім неї більше нікого не було. А зранку на підлозі знайшла папірці від улюблених цукерок Василя. І ось сиджу я і думаю, чи фантазія так розбушувалась, чи дійсно правда.
Моя подруга розповідає мені дивні речі, в які годі й повірити. Та вона настільки правдиво про це розповідає, що інколи я допускаю думку, що все може бути.
Звати мою подругу Іванка, живе вона в даний час сама у величезному будинку.
Хоч і виховали вони з чоловіком двоє дітей, та ті як тільки створили свої сім’ї, то дуже рідко їх можна побачити на порозі рідного дому.
Обидвоє дітей живуть в достатку, часто подорожують, а Іванці лише фото висилають, щоб та ними любувалась і гордилась.
Та на, жаль, її материнському серцю потрібно дещо інше, їй хочеться бачити дітей не лише на фото, а й в живу, спілкуватись і відчувати, що вона їм не байдужа.
Та тепер ця сучасна молодь лише про свої інтереси і думає, про батьків згадують лише тоді, як їм щось потрібно буде.
З чоловіком Іванка жила дуже гарне життя, її Василь сильно любив і цінував, хоч вони вже двоє і були на пенсії, та завжди Василь робив для Люби приємні несподіванки, у вигляді подарунків або екскурсій, завжди Іванка хвалилась, що з Василем по всій Україні об’їздили і побачили всі її красоти.
Та, на жаль, важка недуга майже за рік боротьби, все ж таки забрала Василя від подруги.
Звісно що це важка втрата для Іванки і вона її дуже важко переживала. Та вже минуло вісім місяців, як ми провели в останню дорогу Василя. Іванка трохи заспокоїлась і змирилась з цією втратою.
А вчора прийшла до мене на чай ввечері і розповіла мені таку історію, в яку мені важко повірити.
Прокинулась вона вночі від того, що по всій кімнаті були розпилені улюблені її парфуми, які так любив Василь.
Та так сильно, а Іванка говорить, що вже давно ними і не користувалась, тому сильно здивована була, як це могло трапитись, адже в будинку окрім неї більше нікого не було.
А зранку на підлозі знайшла папірці від улюблених цукерок Василя. Навіть і не знала, що мала на це відповісти подрузі, і в голові не вкладалось, чи таке насправді можливо?
А ви як думаєте? Чи подруга розказує реальні речі? Чи через тугу за чоловіком, може видавати бажане за реальне?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!