Вчора прийшла мама після обіду, знову сіла мовчки за стіл, я маю перед нею танцювати, поставити, подати на блюдечку, прибрати, розважати її цікавим спілкуванням. А те, що в мене дитина і робота віддалена з ноутбуку – її не хвилює. Ця жінка мене вже просто вимотує останнім часом.
Мені дуже шкода власну маму, але я не знаю, чим їй допомогти.
Їй 55 років. Мій батько її нещодавно покинув, у нього “криза середнього віку”, він дуже стежить за собою і шукає собі молоду та гарну. На додаток ще каже мамі, що вона йому все життя зіпсувала, якби не вона, то він жив би зовсім по-іншому, словом, робить їй дуже боляче, замість просто гідно піти, раз вирішив.
Вона його дуже любить, вони разом більше 30 років, і навіть думати не хоче про те, щоб знайти іншого чоловіка. Вона зараз живе абсолютно сама, безпорадна, самотня, нещасна.
На ній ще дуже великий кредит за квартиру, а з роботою проблеми. Ось така сумна ситуація, і триває все це вже близько двох років.
Мама постійно приходить, аби я її розважала, жаліла, а в мене ж і своє життя є! Вона впевнена, що вже стара, нічого хорошого їй у житті не світить, і я дійсно не бачу жодних позитивних зрушень у її житті.
Мені дуже тяжко від цього всього, але ще важче тому, що я не можу нічим їй допомогти. Розмовляла з татом, але він каже, що вони просто різні люди, не підходять один одному і він нічого не може з цим вдіяти.
А мені просто набридло дивитися на мамині страждання, адже вона дуже хороша людина – добра, по-дитячому наївна, щиро любить батька і всю свою сім’ю. І за що їй все це? Звертаюся за порадою до вас, любі читачки цієї сторінки.
Чи була у вас чи у когось із ваших знайомих схожа ситуація? Що порадите, як допомогти найдорожчій і найріднішій людині? Як зробити так, аби мамі стало краще, щоб вона знову побачила в житті кольорові фарби?
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.