fbpx

Вчора ввечері я сиділа у вітальні перед телевізором, як пролунав звук ключів і в квартиру зайшов чоловік. Він був не один, а з молодою дівчиною, років двадцяти, з валізою. – Це Наталя, вона поживе у нас деякий час. – заявив чоловік. Майже двадцять років – коту під хвіст!

Мені подзвонила подруга, і через її тремтячий голос я зрозуміла, що щось не так. Я запропонувала їй зустрітися, тому що по телефону крізь її сльози складно було щось розібрати. За матеріалами

Через 20 хвилин я заїхала за нею і вона розповіла мені історію, яка сталася в її родині. Точніше, сім’єю це важко назвати … Вона зіткнулася з незнайомою ситуацією в своєму житті і просить Вас поділитися своїм досвідом і думкою – як їй жити далі?

Текст від імені автора:

Я їхала у відрядження на два місяці. Наша дитина вчиться в іншому місті, тому чоловік, якому, до речі, далеко перевалило за сорок, залишився на господарстві один.

До від’їзду все було чудово: він привіз мене на вокзал і посадив на поїзд, напередодні ми не сварилися і в принципі давно не з’ясовували стосунків.

Поки я була в чужому місті, ми хоча б раз в день телефонували або спілкувались по скайпу, все було рівно і гладко.

Я поверталася додому на літаку в обід і чоловік не зустрів мене, оскільки в цей час він працює.

Ми побачилися пізно ввечері. Я запитала, чому він так затримався на роботі – він пробурчав щось про невідкладні справи.

Але я відчувала, що щось не так.

Чоловік перестав дивитися мені в очі, уникав розмов і постійно затримувався на роботі.

Я не ставила зайвих питань, але розуміла, що його, наше життя змінилося.

І ось, вчора ввечері я сиділа у вітальні перед телевізором, як пролунав звук ключів і в квартиру зайшов чоловік. Він був не один, а з молодою дівчиною, років двадцяти, з валізою.

Я була в шoці.

Читайте також:МИХАЙЛО СЛУХАВ ЇЇ, ДИВУЮЧИСЬ І НЕ ВІРЯЧИ, ЩО ЛЮДИНА МОЖЕ ТАК ШВИДКО ЗМІНИТИСЯ: ОСЬ ТІЛЬКИ ТИХОЮ ТА ЛАГІДНОЮ БУЛА, ОСЬ ТІЛЬКИ ІМ’Я СВОЄ – МІЛАНА – ВИПРАВДОВУВАЛА, І РАПТОМ – НА ТОБІ…

– Це Наталя, вона поживе у нас деякий час. – заявив чоловік.

– Це що, твоя коханка? – запитала я безпосередньо.

Чоловік відповів, дивлячись кудись убік:

– Це дівчинка з відділу статистики, у неї виникли складнощі і я запросив її зупинитися у нас на якийсь час.

Я кипіла від злості, але намагалася не показувати цього.

– Чудове пояснення …

– Так, завтра вранці поговоримо докладніше. Мені зараз потрібно на роботу повернутися.

Він пішов, а дівчина залишилася. В цей час я швидко зібралася, вийшла у двір і зателефонувала тобі.

Як мені реагувати на витівку чоловіка? Я впевнена, що це його коханка і він посмів притягти її в наш будинок! Як жити далі – адже наш шлюб змінився!

Майже двадцять років – коту під хвіст!

You cannot copy content of this page